Почуття батьківщини - основне в моїй творчості С. Єсенін Сергій Олександрович Єсенін - щирий поет Росії. До вершин творчості він піднявся із глибин народного життя. З перших днів його оточував мир російських пісень, казок, легенд: Народився я з піснями в трав’яній ковдрі. Зорі мене весняні у веселку звивали. Про що б не писав Єсенін, де б не був, доля “країни березового ситцю” завжди залишалася його радістю й болем. Для Єсеніна Русь немислима без її тихої, непомітної, але такої живої природи, що не просто є присутнім у його віршах - вона дихає, радується, плаче

Вірш “Про червоний вечір задумалася дорога…” - прекрасне підтвердження цьому. Воно було написано в 1916 році й належить уже до періоду творчої зрілості Єсеніна (хоча поетові не здійснився ще двадцять один рік). Уже в перших рядках з’являється образ дорогі, що настільки часто зустрічається в російській ліриці. Для Єсеніна він нерозривно пов’язаний з темою рідного будинку, гронами “палаючої” горобини - всім тим, що залишив він у рідному краї й про що не міг забути: ПРО Червоний вечір задумалася дорога, Кущі горобин туманней глибини. Хата-Баба щелепою порога Жує пахучу м’якушку, тиші. Тиху замисленість сільського пейзажу не порушує навіть