Інстинкт самозбереження порізному виявив істинністьхарактерів героїв твору Джека Лондона “Любов до життя”, розділивши людяність і жагу до наживи. Коли б не можлива смерть Джонсі, то ніколи б не проявилась велика людяність Бермана, героя оповідання О. Генрі. Бен побачив вади свого характеру тільки тоді, коли стояв на межі між життям і смертю.

Надзвичайно вразила Тома Сойєра можливість несправедливого покарання за нескоєне вбивство одного із героїв повісті, і він, ризикуючи власним життям, став на захист бідолахи. У звичайному житті ми знаємо Тома як розбишаку, великого лінивця. Коли людина перестає стежити за відповідністю своїх вчинків правилам, встановленим суспільством, а відбувається це в екстремальній ситуації, то ми бачимо істинність її характеру. Так, Тарас Бульба, який не захотів під страхом смерті залишити люльку ворогам, а палаючи на вогнищі, попереджує про небезпеку товаришів, — у звичайному житті нічим особливим не відрізнявся.

Упевненість у собі, вольові риси характеру, почуття гумору допоможуть стати переможцем в екстремальній ситуації. Людина не завжди може керувати подіями, але в змозі контролювати свою реакцію на ці події, бо в ній самій прихована велика сила, що розквітає красою у великодушної людини і дивує світ колючим будяччям недостойна, слабка душа.

Отже, екстремальна ситуація допомагає розкрити сутність людини, яку перестають стримувати моральні принципи, а головною стає проблема збереження життя.

Дякую за увагу. Я готовий відповісти на ваші запитання.

Перехресне опитування: А1 відповідає на запитання N3 (2 хв.).

Виступ N1, гравця “команди заперечення” (4 хв.).

Доброго дня, шановні судді, опоненти, глядачі! Дозвольте представити нашу команду: N1 — Євгенія; N2 — Маша; N3 — Юрій. (Головне завдання команди —з усім не погоджуватися, пропонувати свої правила гри).

Ми сьогодні виступаємо в ролі заперечуючої сторони. Отже, ми заперечуємо, що екстремальна ситуація допомагає розкрити сутність людини. Ми погоджуємося з вашими дефініціями тільки тому, що тема спільна і дібрати інші було просто неможливо, але хочемо додати свої:

Стрес — ( від англ.— тиск, напруження )— реакція тіла і психіки не ситуацію, що вимагає функціональної перебудови організму, відповідної адаптації.

Воля — це свідоме керування емоціями, діями, вчинками.

Людина — носій певної сукупності стійких психічних властивостей.

Ми вважаємо, що ваш критерій не дає змоги розкрити тему і провести дебати, тому пропонуємо свій: “Поведінка в екстремальній ситуації залежить від фізіологічних і психологічних особливостей людини”.

З вашими аргументами ми не погоджуємося. (Йде послідовне спростування аргументів “команди ствердження”).

Ваш перший аргумент: інстинкт самозбереження показує істинну сутність людини. Ви говорите, що екстремальна ситуація, інстинкт самозбереження можуть показати, яка насправді людина. Ми не погоджуємося, просто в повсякденному житті ви не змогли побачити істинність характеру кожної людини. Згадайте слова А. де Сент Екзюпері: “…найголовнішого очима не побачити…”, і якщо ми не бачили краси душі Бермана чи Робінзона Крузо до екстремальної ситуації, то це не означає, що вони були недостойними людьми, а попали в скруту і відразу стали гарними.

Ваш другий аргумент: справжній характер людини виявляється тоді, коли людина перестає стежити за собою. Мені здається, що ви не зовсім праві. Невже всі люди носять маски, боячись порушити правила суспільства, і лише, коли їх ніхто не бачить, справжній характер проявляє свою сутність? Характер людини це не костюм, який вона скидає, збираючись купатися.

Отже, з вашими аргументами ми не погоджуємося, тому хочемо запропонувати свої:

1.На поведінку людини в екстремальній ситуації впливають психологічні особливості, а не характер.

Люди порізному реагують на стрес, можуть переживати цей стан як в екстремальних умовах (підкорюючи світовий океан, гори), так і в звичайному житті. При цьому різко зростають як психологічне навантаження, так і вимоги фізіологічної стабільності людини.

За допомогою стресу організм ніби мобілізує себе на самозахист, на пристосування до нової ситуації, включає неспецифічні захисні механізми, які забезпечують протидію впливові стресу чи адаптації до нього.

Людина реагує не тільки на справжню фізичну небезпеку, але й на погрозу чи нагадування про неї. В ситуації небезпеки, погрози виникає емоційний стрес. Він є складовою життя кожної людини і його неможливо уникнути. Різні люди порізному реагують на однакові стресори. У когось реакція активна — під час стресу ефективність їхньої діяльності зростає до певної межі (”стрес лева”), а в інших — реакція пасивна, ефективність їхньої діяльності знижується (”стрес кролика”).

Самозахист і поведінка в екстремальній ситуації залежать від фізіологічних і психологічних особливостей людини. Викид адреналіну порізному впливає на реакцію нервової системи та дії людини. В одних випадках людину ніби паралізує, а в інших — з’являється невідома сила, що дає можливість боротися із ситуацією. Прикладом цього може бути життя Робінзона Круза на безлюдному острові. Великою силою в екстремальній ситуації може слугувати і розум, що ніколи не залежить від характеру.

Pages: 1 2

Збережи - » Використання дебатних технологій на уроках зарубіжної літератури . З'явився готовий твір.