Стивен згадує скандал, що вибухнув на прем’єрі п’єси Йейтса «Графиня Кетлин», злісні вигуки ірландських націоналістів, що обвинувачували автора в перекручуванні національного характеру. Стивен остаточно відходить від релігії, але Крэнли зауважує, що, незважаючи на це, він наскрізь просочений релігією. Стивен не хоче причащатися на Великдень і через це свариться зі своєю набожною матір’ю. Крэнли вмовляє його не доставляти матері зайвих прикростей і надійти так, як їй хочеться, але Стивен не погоджується. Стивен хоче виїхати. «Куди?» - запитує Крэнли. «Куди вдасться», - відповідає Стивен. Він не буде служити тому, у що більше не вірить, навіть якщо це його сім’я, батьківщина або церква. Він буде намагатися виразити себе в тій або іншій формі життя або мистецтва так повно й вільно, як може, захищаючись лише тим зброєю, що вважає для себе можливим - мовчанням, вигнанням і хитромудрістю. Він не боїться залишитися один або бути відкинутим заради когось іншого. І він не боїться зробити помилку, навіть велику помилку

Випадково в юрбі Стивен зустрічає дівчину, що подобається йому. Вона запитує, чи пише Стивен вірші. «Про кого?» - запитує Стивен. Дівчина бентежиться, Стивену стає її жаль, і він почуває себе негідником. Тому швидко перекладає розмова на іншу тему й розповідає про свої плани. Вони прощаються. Через кілька днів Стивен їде

О. Э. Гринберг

Джерело: Всі шедеври світової літератури в короткому викладі. Сюжети й характери. Закордонна література XX століття. М.: «Олімп»; ТОВ «Видавництво ACT».

Pages: 1 2