В А. П. Гайдара є чудова казка «Гарячий камінь», у якій автор говорить про те, що таке сьогодення людське щастя. Урок рекомендуємо почати з короткого переказу вчителем цієї казки. Переказ може виглядати приблизно так: Жив у селі самотній Старий, слабкий, кульгавий, зовсім сивий, з більшим шрамом на особі. Сторожив він колгоспний сад

Один раз хлопчик Ивашка знайшов гарячий камінь із таким написом: «Хто знесе цей камінь па гору й там розіб’є його на частині, той поверне свою молодість і почне жити спочатку». Ивашка був хлопчик добрий, і вирішив він допомогти нещасному старому. Із працею витягшись цей камінь на гору, він запропонував старому розбити його й почати жити повой щасливим життям

Але, на диво Ивашки, старий не став розбивати камінь і пояснив хлопчикові, що він сама щаслива людина на світі: під час повстання проти даруючи ударом колоди йому переломило ногу на барикаді; коли у в’язниці він співав революційні пісні, йому вибили зуби; у бої шашкою розсікли особу; хворий тифом він лежав у госпіталі, але, опам’ятавшись, довідався, що ворог розбито й червоні наступають. Він прожив життя важко, але ясно й чесно. Хіба це не щастя?

И Гайдар, що написав цю казку, теж не став розбивати гарячий камінь, тому що він прожив своє життя легендарно: в 14 років пішов у Червону Армію, воював на фронтах громадянської війни, був поранений, а потім став відомим художником слова, Він написав багато гарних книг для дітей