Ми не знаємо, коли з’явилися перші пісні, оскільки їхні джерела йдуть у глибину століть. Не знаємо й імен перших піснярів, однак можна із упевненістю сказати, що саме в піснях приховані духовні скарби людства

Поняття «народна пісня» з’явилося не випадково. Так, пісні раніше складали люди, безсумнівно, талановиті, тому що їх дотепер співають нащадки. Слова пісень виходили з народу й верталися кнему.

Ліричні народні пісні відрізняються особливою задушевністю й поетичною красою. Їхніми характерними рисами є щирість, простодушність, «серцева туга».

У піснях знайшли відбиття горі й радості «серця в тісному й обмеженому колі суспільних і сімейних відносин». Багато хто з них присвячені нелегкій жіночій частці - розлуці з улюбленим або насильной видачі заміж за нелюбого й осоружного

Не давай мене, панотець, заміж,

Не давай, государ, за неровню,

Не мечися на велике багатство,

Не дивися на високі хороми.

Не з хоромами жити, з людиною,

Не з багатством жити мені, ссоветом.

Розповсюдженої є також Тема твору туги за рідною стороною. Головним персонажем тут звичайно виступає «добрий молодець», відданий у солдати:

Віддають мене, добра молодця, у царску службу

Що в ту ль, у ту службу царську, у солдати

Часто герої пісень нарікають на гірку молодецьку частку, обрекшую їх скитаться на чужині, покоряючись чужій волі:

Сторона ль моя незнайома!

…Занесла мене кручинушка,

Що кручинушка велика -

Служба грізна государева,

Притость, бадьорість молодецька…

До ліричних пісень зараховують також пісні військової, розбійницькі, пісні народних повстань. У них часто звучить Тема твору гноблення простих людей, їхніх страждань і тяжкого становища, а також сваволі бояр:

Женуть старого, женуть малого

На работушку ранешенько,

А с работушки позднешенько.

Мені дуже подобаються ліричні народні пісні, і я сподіваюся, що вони ніколи не будуть забуті

Збережи - » Відбиття в ліричних піснях щиросердечної краси народу . З'явився готовий твір.