Перші просування ськандинавів на північно-заході в район Приладожья, мабуть, можуть датуватися VII сторіччям (до початку цього століття ставляться поховання жінки-ськандинавки в Риеккала в північній частині Ладожського озера й знахідка фібули в 17 км нижче Ладожського озера за течією Волхова). У середині VIII століття вже існує поселення в Старій Ладозі з постійним ськандинавським населенням, в IX сторіччі ськандинави обґрунтовуються на Новгородському (Рюриковом) городище, на Сарськом городище під Ростовим. Ськандинавські стародавності концентруються в названі й декількох інших пунктах, але окремі знахідки зустрічаються й у багатьох інших місцях, найчастіше уздовж річкових магістралей, що виводять на Волгу. Про освоєння ськандинавами до початку століття Волзького шляху говорять також ськарби арабських монет.

Утворення великого транськонтинентального торговельного шляху об’єктивно послужило одним з факторів (якщо не вирішальною передумовою) зародження державності на півночі Східної Європи. Природним завершенням цих процесів ставати виникнення в цьому регіоні раннегосударственного об’єднання, на чолі якого в 860-е роки ставати - за згодою з місцевою знаттю - ськандинавськкий військовий вождь.

Мельникова Е. Варязька частка. Батьківщина № 11-12. 2002. С. 30.