Повість Василя Быкова “Облава” розповідає про долю селянина Хведора, що раніше був просто батраком, а при владі рад став власником невеликого наділу землі. Ця ж влада землю в нього й відняла… Зображуючи долю Хведора, розповідаючи про неї, В. Биків зображує долю багатьох рядових селян, таких же, як Хведор, тому що кредо справжнього художника в тім, Усі права захищені й охороняються законом &copy 2001-2005 олсоч. ру щоб створювати образ індивідуальний, але узагальнений і типізований. Хведора постійно мучить той самий питання: за що він так страждає? Умирає дружина, дочка, син відрікається від батька… Це боляче, але головне нещастя Хведора в тім, що він у своєму селі ізгой. Вертаючись, додому, бачить, що сад його розорений, а будинок та інші будівлі растасканы. Зруйновано те, що створювалося з такою працею! І душу Хведора страждає через відчуття бесхозности, через те, що його робота пішла в нікуди, і людям не послужила… По суті, Хведор, покараний долею й радянською владою за свою працьовитість і завзятість. Є в повісті повний антипод Хведора, їхня подібність, мабуть, тільки в тім, що до революції вони займали не високий щабель на соціальних сходах. Цей селянин нічого так і не домігся. Господарство в нього никудышнее, тому що сам він п’яниця, ледар, заздрісник, жадібний до грошей, абсолютно байдужий до долі своїх односільчан, їхньому горю. І таких Радянська влада якщо не дарує, то, принаймні, не торкає, тому що взяти з його нема чого, та й “корисна людина”: допомагає знайти й знищити ворога радянської Росії. В “Облаві” простежується невисловлена, але очевидна думка: насильницьке відібрання землі й господарства, створеного з неймовірною працею, лише збіднює країну й не робить честі тим, хто цього не розуміє. Колективізація можлива, але не такими темпами й не такими засобами. При насильницькій колективізації всі кращі риси й традиції російського селянства приречені на загибель. Це стало зрозумілим тепер. Обговорювати й аналізувати політику справа істориків; нехай вони вирішують, що було прогресивним у політику Сталіна, що заморожуючої, але заперечувати негативне в розкуркулюванні сьогодні вже не має змісту. “Облава” В. Быкова перейнята занепокоєнням, болем про російське селянство, міркуваннями про його долю й віру у відродження справжнього російського селянства, вірою в те, що все гірше тимчасово, не довговічно.