Важко уявити собі сучасну російську літературу без книг Валентина Распутіна. У своїх добутках він розкриває тайгову романтику, єдність людей із природою, зображує характери, що заворожують своєю силою, первозданністю, природністю. Такі характери Распутін відкрив у сибірських селищах. На матеріалі сибірського села написані такі повісті, як “Останній строк” (1970), “Гроші для Марії” (1967), “Нагору й долілиць за [...]

Років п’ятнадцять назад автор почув цю історію, і сам не знає чому, вона живе в ньому й палить серце. «Може, вся справа в її обтяжуючій щоденності, у її простоті, що обеззброює?» Здається авторові, що героїню кликали Людочкой. Народилася вона в невеликий вимираючої деревеньке Вичуган. Батьки - колгоспники. Батько від гнітючої роботи спився, був метушливий і [...]

У далекому вужі тепер і воістину босоногому дитинстві ми багато грали. Я дивлюся на нинішніх дітлахів, особливо на підлітків, і діву даюся - вони не знають, куди себе запроторювати. А нам не вистачало дня для ігор, і нас заганяли додому пізнім вечором майже насильно. Їх було багато, цих ігор, найрізноманітніших. І всі вони вимагали спритності, [...]

Це озеро не відшукаєш на карті. Невелике воно. Невелике, зате пам’ятне для Васютки. Ще б! Чи мала честь для тринадцятилітнього хлопчиська - озеро, назване його ім’ям! Пускай воно й не велико, не те що, скажемо, Байкал, але Васютка сам знайшов його й людям показав. Так, так, не дивуйтеся й не думайте, що всі озера вже [...]

Сергій Петрович - студент третього курсу природного факультету. Він некрасивий, нерозумний, неспритний, ординарний. Йому не вдаються романи з жінками, у нього немає близьких друзів, хоча він всім серцем жадає й любові й дружби. Сергій Петрович живе разом зі студентом Новиковим, талановитою, розумною й щедрою людиною. Під керівництвом Новикова Сергій Петрович приймається читати Ницше. У навчанні [...]

Петька - десятилітній хлопчик, службовець перукарні. Перукарня, куди мати віддала Петьку в люди, перебувала неподалік від кварталу, “заповненого будинками дешевої розпусти. Вони панували над цією місцевістю й надавали їй особливий характер чогось брудного, безладного й тривожного”. Хлопчикові “хотілося б куди-небудь в інше місце”, але дні його тяглися одноманітно: “И ранком, і ввечері, і весь Божий [...]