Книжковим світовідчуванням у Вс. Рождественського пофарбовано всі, починаючи від сприйняття власної юності («Юність, юність! Ти пішла до строку Лебединого строкою Блоку») до відчуття природи: «Тут небо прозоро, як Пушкінський вірш». Образи літератури, як тіні, що витають у рідному місті, вхожі й в особисте життя поета:

Початок 80-х рр. У Ленінграді живуть троє нерозлучних друзів: Сашка Куницын, Роман Крилов і Ашот Никогосян. Всім трьом - до тридцяти. Всі троє - «лицедії». Сашка - «балерун» у Кіровськом театрі, Роман - актор на «Ленфильме», Ашот - співає, грає, спритно наслідує Марселя Марсо. Вони й різні, і одночасно дуже схожі. Сашка з дитинства скоряв [...]

Убитий у бої Теркин є на те світло. Там чисто, схоже на метро. Комендант наказує Теркину оформлятися. Обліковий стіл, стіл перевірки, кромішній стіл. У Теркина вимагають атестат, вимагають фотокартку, довідку від лікаря. Теркин проходить медсанобработку. Усюди покажчики, написи, таблиці. Скарг отут не приймають. Редактор «Гробгазеты» не хоче навіть слухати Теркина. Ліжок не вистачає, пити не [...]

Вся його творчість реалізує якусь ідеалістичну концепцію поетичного слова
По думці О. Мандельштама, «російська мова, так само точно, як і російська народності, зложився з нескінченних домішок, схрещувань, щеплень і чужорідних впливів…» Він же розвиває й думка про російську мову як «мові елліністичному»: «По цілому ряді історичних умов живі сили еллінської культури, поступившись Захід латинським впливам і [...]

Вся його творчість реалізує якусь ідеалістичну концепцію поетичного слова
По думці О. Мандельштама, «російська мова, так само точно, як і російська народності, зложився з нескінченних домішок, схрещувань, щеплень і чужорідних впливів…» Він же розвиває й думка про російську мову як «мові елліністичному»: «По цілому ряді історичних умов живі сили еллінської культури, поступившись Захід латинським впливам і [...]

У піхотній роті - новий хлопець, Василь Теркин. Він воює вже другий раз на своєму столітті (перша війна - фінська). Василь за словом у кишеню не лізе, їдець гарний. Загалом, «хлопець хоч куди». Теркин згадує, як він у загоні з десяти чоловік при відступі пробирався із західної, «німецької» сторони до сходу, до фронту. По шляху [...]

Приклад поезії, у якій самий високопробний « кристально-ясний», класичний вірш не міг перебороти трагічного розриву поета з дійсністю, виявляє собою поезія Владислава Ходасевича. Уже на початку 20-х років це ясно підкреслювалося. Але зустріч В. Ходасевича з революційною сучасністю не відбулася. На противагу «моністичної» поетичної концепції Пастернаку погляду Ходасевича носять чітко виражений «дуалістичний» характер