Мета: з’ясувати поняття “Просвітництво” та провідні ідеї цієї епохи; розкрити їх відлуння у творчості Свіфта, Дефо, Вольтера, Руссо, Шиллера; подати основні події життєвого і творчого шляху Гете; розвивати навички дослідницької роботи; виховувати інтерес до постатей діячів минулого.

Тип уроку: урокдослідження.

Епіграф: Я з тими, хто долає шлях, хто зупинився — той помер. Й.В.Гете

Хід уроку

Підготовка до сприйняття навчального матеріалу.

Учитель. Учені і соціологи радять час від часу змінювати обстановку. Адже пізнання нового завжди надає людині сили, наснаги, бажання жити і творити. Французький філософ Блез Паскаль писав: “Найнестєрпніший для людини спокій, що не порушується ні пристрастями, ні справами, ні розвагами, ні заняттями. Тоді вона почуває свою нікчемність, занедбаність, недосконалість, залежність, безсилля, порожнечу. З глибини її душі одразу виповзають безпросвітна туга, печаль, гіркота, озлоблення, відчай”. Ми з вами забудемо про спокій і будемо пізнавати як один одного, так і нове в літературі (оголошується тема і мета уроку). І якщо нам випало на долю говорити про епоху Просвітництва, то з’ясуємо перш за все значення цього слова.

Просвітництво — доба в історії європейської культури XVII ст., за якої формувалися нові уявлення про світ, людину, суспільство, про сенс життя тощо. Просвітники несли людям світло нової істини; з усіх цінностей людини найбільшою вважали розум.

Основною ознакою доби стала криза феодальної системи і формування буржуазних відносин. У 1688 — 1689 рр. відбулася буржуазна революція в Англії, у 1789 — 1794 роках — Велика французька революція, в інших країнах теж розпочалися процеси перебудови державних устроїв. На арену політичної боротьби вийшов народ. “Усе рухалося, вирувало, було охоплено думкою”, — писав про свою епоху Вольтер.

Робота учнів у зошитах.

—XVIII ст., — це вік моралі. В основу Просвітництва було покладено наукові знання і зроблено визначні відкриття у фізиці, хімії, математиці, психології тощо, наука набула світського характеру;

—основа ідеології — віра в перетворюючу і всепереможну силу людського розуму й освіти;

—ідея “природної людини” — одна з провідних у Просвітництві;

—художня література — засіб пропаганди просвітницьких ідей;

—основні художні напрями — просвітницький

класицизм та реалізм, сентименталізм.

Важко сказати, хто з діячів XVIII ст. першим сказав, що “ідеї правлять світом”, але всі вони хотіли “правити світом” за допомогою ідеї.

У XVIII ст. надзвичайно поширеними були публіцистичні жанри — есе, памфлети й трактати, тематика яких суттєво урізноманітнилася.

Бесіда за запитаннями.

—Яка книга довершила переворот у духовному житті Європи?

—Чи схвалювала церква діяльність просвітників?

—Яких представників цієї доби ви знаєте?

—Авторами яких книг є Д.Дефо, Дж.Свіфт? А що писав Р.Бернс?

Завдання. Творчим групам для подальшої роботи я пропоную скористатися карткамиінформаторами:

—продемонструвати портрет і книгу даного письменника;

—чітко видати інформацію;

—зачитати один афоризм на вибір і висловити свої міркування з приводу величних думок великих людей.

Перша група.

а)Вольтер-просвітник.

Одним з тих, кому пощастить буквально втілити просвітницьке гасло “ідеї правлять світом” й стати “володарем думок” не лише десятків тисяч пересічних читачів, а й діючих монархів та майбутніх революціонерів, був молодий, вельми популярний при дворі письменник на ім’я Франсуа Марі Аруе. Маючи не лише гострий розум, талант сатирика, а й незалежну вдачу, він був двічі ув’язнений до Бастилії і врештірешт на три роки висланий до Англії. Залишивши Францію придворним нахабою й дотепником, яскравим представником доби рококо (від фр. госаіііе — мушля, завиток), Франсуа Марі Аруе повернувся філософом, просвітителем Вольтером.

Його доробок становить 90 томів, у тому числі 52 п’єси, 27 з яких — трагедії. Він стає активним учасником “Енциклопедії”. Центральне місце серед його філософських повістей посідає “Кандід, або Оптимізм”.

Вольтер лишив своєрідні свідчення власної причетності до української теми: в “Історії Карла XII” і в “Історії Російської імперії за Петра Великого” є описи “країни козаків”, яка “завжди прагнула до свободи”. Твори Вольтера читав НечуйЛевицький, ознайомлювала з ними українського читача і Леся Українка. Перекладали Валер’ян Підмогильний і Максим Рильський.

б)Вольтер. Величні думки великих людей.

—Оцінюй людину більше за її запитаннями, ніж за її відповідями.

—Людину створено для дії. Не діяти і не існувати для людини — одне й те саме.

—Ні на що не здатний той, хто здатний лише для себе.

Друга група

а)Дені Дідро-просвітник.

Глава та ідейний вождь енциклопедистів, драматург, теоретик мистецтва, просвітительатеїст і філософматеріаліст — це все він, Дені Дідро, який віддав роботі над Енциклопедією всі свої духовні сили і матеріальні засоби. Молодший сучасник Вольтера, Дені Дідро піддав гострій критиці монастирські порядки і відтворив суспільство у зменшеному вигляді в повісті “Черниця”. А у філософській повісті “Небіж Рамо” Дідро створив образ людини розумної, талановитої. Як письменникпросвітник, він доходить висновку, що існуючі державні і церковні порядки суперечать високому призначенню людини, бо принижують її. Дідро вірив, що варто “просвітити” людей, і вони не захочуть миритися з власним приниженням у суспільстві, навчаться відстоювати свою людську гідність.

б)Дідро. Великі думки великих людей.

—Якщо ми хочемо, щоб філософи прогресували, доведемо народ до рівня філософів.

—Найщасливіша людина та, яка дарує щастя найбільшій кількості людей.

—Попереднє знання того, що хочеш зробити, дає сміливість і легкість.

Третя група.

а)Ж Ж. Руссо-просвітник.

ЖанЖак Руссо — видатний французький просвітитель і філософ, педагог, письменник. У своїх працях “Міркування про походження і причини нерівності між людьми”, “Про суспільний договір, або Принципи політичного права”, “Листи з гори” — він гостро критикував феодальноабсолютистський лад, сваволю королівської влади, закликав до боротьби проти деспотизму. Педагогічні погляди Руссо викладені в романі “Еміль, або Про виховання”. Основним завданням вважав виховання людини і громадянина. Літературну діяльність Руссо розпочав у 30х рр. XVIII ст. віршами. Написав кілька комедій і мелодрам. Роман “Юлія, або Нова Елоїза”, романтрактат “Еміль, або Про виховання”, “Сповідь” утвердили у французькій літературі напрям сентименталізму. Ідеї Руссо справили значний вплив і на передову суспільнополітичну та філософську думку Росії та України. М.Радіщев, О.Пушкін, В.Бєлінський, Л.Толстой та багато інших діячів Росії, а в Україні Г.Сковорода, Я.Козельський, П.ГулакАртемовський, Т.Шевченко, Л.Українка, І.Франко вивчали, критично осмислювали і високо оцінювали творчість Руссо.

а) Ф.Шиллер-просвітник.

У добу Просвітництва у літераторів прокинувся надзвичайний інтерес до народу, його життя, традицій і фольклору, який протиставлявся аристократичній літературі. Стали популярними балади. Неперевершені майстри цього жанру — німецькі письменники Шиллер і Гете.У своїх баладах Шиллер торкається проблем, що актуальні для будь-якої епохи: 1) невідворотність розплати за скоєний злочин; 2) самовідданість у дружбі і самозречення у коханні; 3) цінність людського життя; 4) неприпустимість вип

робування долі.

Фрідріх Шиллер став також засновником жанру історичної драми в європейській літературі. Одна з найкращих — драма “Розбійники”.

Він багато займався філософією. Письменник вважав, що головним рушієм для зміни світу на краще є естетичне виховання людини, тобто вдосконалення її почуття прекрасного. “Краса мусить спрямувати людей на шлях істини”, — писав він. Свої естетичні погляди просвітник виклав у праці “Естетика”.

б) Ф.Шиллер. Великі думки великих людей.

—Коли я ненавиджу, я ніби щось віднімаю у себе; коли ж я кохаю — я збагачуюся тим, що люблю.

—Любов дарує назавжди, егоїзм дає лиш в борг.

—Мені відомий один секрет, як уберегти людей від падіння, а саме — треба закрити своє серце для слабкості.

Учитель. А про цього письменника (звернутися до портрета) К.Федін сказав: “Роль Гете в житті Німеччини XVIII — початку XIX століть була величезною — він виразив прагнення епохи і співвітчизників у художніх образах філософського узагальнення”. А Наполеон захоплено вигукнув: “Ось це людина!” А ця людина прожила довге творче життя, плідно працюючи в літературі з юнацьких років і до останньої земної години, яка випала Йоганну Вольфгангу Гете в березні 1832 року, коли поету було майже 83.

Pages: 1 2

Збережи - » Урок: Література Просвітництва. Й. В.Гете. Життєвий і творчий шлях . З'явився готовий твір.