Мета: ознайомити учнів із життям М.В. Гоголя, його знанням українського фольклору і побуту, з ілюстраціями українських художників до повісті; презентувати повість М.В. Гоголя “Ніч перед Різдвом”, розкрити тему, образи, художні прийоми поєднання реального і фантастичного; розвивати логічне та асоціативне мислення учнів, творчу уяву, навички виразного читання та інсценізації; прищеплювати інтерес до творів М.В. Гоголя, любов до рідної української землі, її славного минулого.

Обладнання: портрет М.В. Гоголя (худ. Ф. Моллєр, 1841 р.), виставка ілюстрацій до повісті М. Гоголя “Ніч перед Різдвом” (художники М. Соколов, С. Харламов, М. Радіонов, О. Бубнов, О. Лаптев, І. Рєпін, М. Дерегус), репродукції картин українського живопису (художники М. Беркос “Диканька”, І. Рєпін “Вечорниці”, “Запорожці”, М. Пимоненко “Святочне ворожіння”, “Гадання”, “Ідилія”, “Молодиця”, К. Трутовський “Колядки в Малоросії”, “П’яного везуть”, “Біля тину”, В. Тропінін “Українець”, “Дівчина з Поділля”, В. Маковський “Українська красуня”, “Українка”, С. Васильківський “Святки на Полтавщині”, А. Куїнджі “Українська ніч”, “Місячна ніч над Дніпром”), фонограми українських народних пісень.

Епіграф: “Воістину весела книга!… Ось справжні веселощі, щирі, невимушені, без манірності, без бундючності. А подекуди яка поезія!”

О. С Пушкін

Хід уроку

Учитель. Сьогодні на уроці ми ознайомимось із біографією Миколи Васильовича Гоголя і його повістю “Ніч перед Різдвом”. Будемо працювати в дослідницьких групах: історики, біографи, етнографи, географикраєзнавці, філологи.

Тема дослідження: “Українські мотиви в повісті “Ніч перед Різдвом”.

Звернемося до епіграфа нашого уроку.

—Про що говорять вам слова О.С Пушкіна? (Повість М. Гоголя “Ніч перед Різдвом” справді дуже цікава, її герої веселі і навіть кумедні.)

—Чим можна пояснити назву твору? (Усі події відбуваються вночі перед святом Різдва в маленькому українському селі Диканьці.)

Письменник не випадково зобразив події різдвяної ночі в українському селі. Україна була батьківщиною письменника, його материнською колискою.

Перед вами портрет М.В. Гоголя, написаний художником Ф. Моллєром — італійцем за походженням. Художник був знайомий з письменником, коли приїздив у Петербурзьку Академію художеств. А під час перебування М.В. Гоголя в Італії (1841 р.) він написав його портрет.

Слово біографам:

Учень. Народився Микола Васильович Гоголь 1 квітня 1809 року в селі Сорочинці на Полтавщині. Мати, Марія Іванівна, кожного ранку ходила до церкви у село Диканьку і, стоячи перед образом святого Миколи Чудотворця, молилася про народження дитини. Тому й назвали хлопчика Миколою.

Учениця. Зростав М. Гоголь в оточенні талановитих людей: його батьки походили із старовинного дворянського роду. Дід, Опанас Дем’янович, закінчив Київську духовну Академію, володів шістьма мовами, бабуся — Тетяна Семенівна, гарно малювала. Батько, Василь Опанасович, був освіченою людиною, любив театр, писав п’єси.

(Демонстрація портретів батьків М.В. Гоголя, будинку у Василівці акварелі М. Гоголя і Т. Шевченка).

Учень. Миколу віддали навчатись до Полтавського повітового училища, пізніше — до Ніжинської гімназії вищих наук.

(Демонстрація акварелі О. Візеля “Ніжинська гімназія вищих наук” та уривок із листа гімназиста М. Гоголя до бабусі Тетяни Семенівни — 1820 р.)

Учениця, Після закінчення гімназії майбутній письменник приїздить до Петербурга, щоб здійснити свою мрію — стати актором або режисером імператорського театру. Також Гоголя вабили література і живопис, яким він захоплювався, відвідуючи Академію художеств. Тут, в Академії, М.В. Гоголь знайомиться з багатьма художниками, які стали для нього найкращими друзями.

(Демонстрація фото “М. Гоголь і художники”, “Академія художеств”).

Учень. Живучи в Петербурзі, в одному із листів до матері Гоголь пише: “Дорога моя матінко! Ви маєте тонкий, спостережливий розум, Ви багато знаєте про звичаї і традиції малоросіян. У наступному листі я чекаю від вас опису вбрання сільського дяка, від верхнього одягу до самих чобіт”.

У творчій уяві Гоголя народжувались сюжети “Вечорів на хуторі біля Диканьки” — твору, який зробив М.В. Гоголя відомим.

Учениця. Останні роки свого життя М.В. Гоголь важко хворів. Деякий час він жив у Німеччині, Італії, лікувався там. Але його зболіла душа прагнула додому, на Полтавщину.

У 1851 році Гоголь востаннє приїхав у Василівку. Цей приїзд став прощанням з рідною батьківщиною, яка давала йому силу і наснагу. 21 лютого М.В. Гоголь помер.

Вчитель. Поїздки М.В. Гоголя в Україну, в рідну Василівку, зігрівали і заспокоювали його душу. У рідній Василівці письменник з захопленням слухав розповіді про славних козаків, цікаві історії української минувшини.

Слово етнографам:

Учениця. Відьма — давня назва злих чаклунок. Походить від стародавнього слова “відати”, тобто знати. Відьми, за народними повір’ями, спроможні літати у повітрі на мітлі, у ступі. Відьом уявляють у вигляді старих баб з розтріпаним сивим волоссям, кістлявими руками. Вирушають вони на свої темні справи вночі і через піч або камін потрапляють в оселі добрих людей. Вмираючи, вони мучаться, бо мають передати комунебудь свою науку.

Учень. Чорта в народі називали бісом. Біс — за народною уявою — маленький, чорненький, з довгим хвостом, копитами та ріжками і обов’язково кульгавий.

Ноги він поламав ще до створення світу, коли за гріхи він і вся нечисть були скинуті з неба на землю. Сорок днів і ночей летіли вони до землі, і де хто впав, там і оселився. Чорти люблять ходити один до одного в гості, галасливо справляють весілля. Вони здатні наслати негоду, хуртовину, можуть “закружляти”, “водити”, “збити зі шляху” добрих людей.

—Чи відповідають гоголівським героям зображені на ілюстрації відьма і чорт?

—Чи викликають страх зображені у повісті фантастичні істоти?

—Чому вони викликають швидше посмішку, ніж страх?

—Чим вони схожі на людей? (Відьма і чорт у повісті М.В. Гоголя зовсім не страшні, навпаки — вони дурні та кумедні. Інколи навіть схожі на людей брехливих, лінивих, але не зловредних, смішних.)

—Для чого чорту захотілось викрасти місяць? (Щоб помститись ковалю Вакулі за малюнок, який він написав у церкві на стіні.)

—Ким була відьма і що про неї говорили у Ди

каньці? (Відьмою була мати коваля Вакули — тітка Солоха. У Диканьці про неї ходили недобрі плітки.)

Вчитель. А тепер нас цікавить конкретна назва містечка Диканька, де відбуваються події твору.

Слово географамкраєзнавцям: Учень. У той час, про який розповідав Гоголь, Диканька була невеличким суто українським хутором з побіленими хаткамимазанками, критими соломою, де у дворі кожної стояв колодязь з журавлем, садками, з домашньою живністю на подвір’ї, яке було огорожене тином. Сьогодні Диканька — селище міського типу на відстані 29 кілометрів від залізничної станції Полтава.

(Демонстрація репродукції картини М. Беркоса “Диканька”.)

Вчитель. Тепер послухайте, як писав про Диканьку пасічник Рудий Панько.

“Про Диканьку ж, гадаю, ви наслухалися доволі. Там дім кращий якогось там пасічникового куреня. А про садки й казати нічого: в Петербурзі вашому не знайдеться такого.

Зате вже коли завітаєте в гості, то динь подамо таких, яких ви зроду не їли; а меду, забожуся, кращого не знайдете на хуторі.

А якими пирогами нагодує Вас моя стара! Що то за пироги, якби Ви тільки знали: цукор, справжнісінький цукор! Приїздіть тільки, приїздіть швидше; а нагодуємо так, що будете розповідати кожному стрічному”.

Робота з картиною.

Вчитель. Перед вами репродукція картини художника М. Беркоса “Диканька”.

—Чи відповідає картина художника розповіді про Диканьку географів краєзнавців і пасічника Рудого Панька?

—Що спільного у зображенні Диканьки? (Диканька у художника — мальовничий хутір з біленькими хатинками під солом’яними стріхами, чудовими садками, квітами,це райський куточок.)

А тепер разом із Гоголем завітаємо до Диканьки і заглянемо до Оксани.

(Інсценізація уривка з повісті М.В. Гоголя “Ніч перед Різдвом”. Оксана перед дзеркалом).

(Демонстрація ілюстрацій художників М. Радіонова “Оксана і коваль Вакула”, та М. Лаптева “Повернення Вакули”).

Робота з ілюстраціями.

—Якою зображена Оксана?

—Чи схожа вона на героїню повісті М.Гоголя?

—Охарактеризуйте коваля Вакулу на малюнку. Чи співпадає ваше бачення героїв повісті Оксани та Ваку ли з баченням художника? (Оксана — українка-красуня, на картині схожа на гоголівську героїню.

Художник майстерно зобразив її гарне’ молоде личко, вінок зі стрічками на голові та вишиту сорочку. Вона така ж гордівлива, така ж примхлива, як у Гоголя. Вакула — гарний український парубок, сором’язливий і добрий. Справжній гоголівський герой.)

Pages: 1 2

Збережи - » Урок додаткового читання за повістю М. В. Гоголя «Ніч перед Різдвом» . З'явився готовий твір.