Наполегливість і впертість — це риси характеру людини, одну з яких я б назвав позитивною, а другу — негативною. Щоб зрозуміти відмінність між цими словами, я звернувся до тлумачного г.човника української мови. Бо люди інколи гадають, ніби це слова-синоніми і річниці між ними майже немає, хоча інтуїтивно відчувають, що відмінність усе-піки є. За тлумачним словником, наполегливість — це потреба рішуче домагатися і’ііосї мети. Наполегливість — необхідна риса людського характеру. Вона потрібна для того, щоб людина досягла здійснення своєї мрії. Бо мріяти можна про пес, але, щоб це збулося, потрібно наполегливо вчитись, працювати. Наполег-мішість робить людину грамотною, працьовитою, вчить долати перешкоди на шляху до мети.

А вперт’сть словник тлумачить ось як: така риса характеру, яка відзначається непоступливістю людини, навіть якщо це не так важливо або й зовсім несуттєво для неї. Ця риса характеру змушує людину наполягати на своєму, навіть якщо це шкодить їй самій. Є в народі такий вислів: «Упертий, як віслюк», — це саме про таких людей. Я б сказав, що ця риса є негативною тому, що вона не спрямована на досягнення якоїсь мети, а навпаки, шкодить людині. Така людина вважає, то вона виявляє цим силу волі, а насправді це її страх. Страх, що вона не має рації, і боязнь зізнатися в цьому собі і оточенню.

Що раніше по-справжньому людина зрозуміє відмінність між цими рисами характеру, то швидше вона зможе допомогти собі.