“Шаленості хоробрих поїсти ми пісню.” М. Горький Максим Горький приходить у літературу жагучим романтиком, що кличе в невідомі далечіні, до незвичайних і вільних героїв, до високих і сильних страстей. Віддавши данину романтизму, він прийде до правди Життя, але його романтичні герої залишаться з ним назавжди. Читаючи “Пісню про Сокола”, мимоволі стаєш на сторону те одного, те іншого героя. Сокіл, безумовно, викликає симпатію своєю самовідданістю й хоробрістю, неприборканою волею до перемоги: “Я славно пожив!.. Я знаю щастя!.. Я хоробро бився!..

Я бачив небо… ПРО, щастя битви!” Уже теж, здається, говорить здорові речі: “Нехай ті, хто землю любити не copyright