Моє захоплення виявилося несподіваним чином. Одного разу ми поїхали до бабусі на дачу, і я побачила її квітник. У мене було таке враження, що я потрапила на виставку квітів. Тут були й троянди, і гладіолуси, і жоржини, і нарциси, і ромашки. Але особливо до душі мені припали наші рідні українські мальви, які в народі ще називають рожами. Мальви ніби викидають свої коштовні скіпетри та аж вбирають погляд. Я довго милувалася яскравим темно-вишневим кольором квіток. Аж бабуся раптом мені запропонувала: «А хочеш, я тобі відведу діляночку землі? Ти там будеш вирощувати свої мальви».

Минуло два роки. І тепер усім гостям я залюбки показую свої мальви. А їх у мене вже кілька сортів: є мальви блідо-рожевого кольору, є зовсім білі, є яскраво-червоні, а королівна серед них, звичайно, з темно-вишневими дзвіночками квітів.