Моє захоплення прийшло до мене раптово. Один раз ми поїхали до бабусі на дачу, і я побачила її квітник. У мене було таке враження, що я потрапила на виставку квітів. Тут минулого й троянди, і гладіолуси, і георгіни, і нарциси, і ромашки. Але особливо запали мені в душу наші рідні українські мальви. Мальви начебто викидають свої коштовні скіпетри й притягають погляд. Я довго любувалася їх яскравим темно-вишневим кольором пелюстків. Бабуся раптом мені запропонувала: «А хочеш, я тобі відведу шматочок землі? Ти там будеш вирощувати свої мальви».

Пройшло два роки. І тепер всім гостям я охоче показую свої мальви. А їх у мене вже кілька сортів: є мальви блідо-рожевих кольорів, є зовсім білосніжні, є яскраво-червоні, а королева серед них, звичайно, та сама - з темно-вишневими дзвіночками квітів