Десята глава Онєгіна повністю присвячена декабристам. Пушкіна поєднує себе з декабристами Луніним і Якушкиным, передбачаючи “у цій юрбі дворян визволителів селян”. Поява роману Пушкіна “Євгеній Онєгін” вплинуло на подальший розвиток російської літератури. Проникливий ліризм, властивому роману, став невід’ємною рисою “Дворянського гнізда”, “Війни й миру”, “Вишневого саду”. Важливо й те, що головний герой роману як би відкриває целую галерею “зайвих людей” у російській літературі: Печорин, Рудин, Обломів.

Аналізуючи роман “Євгеній Онєгін”, Бєлінський указав, що на початку XIX століття утворене дворянство було тим станом, “у якому майже винятково виразився прогрес російського суспільства”, і що в “Онєгіні” Пушкін “зважився представити нам внутрішнє життя цього стану, а разом з тим і суспільство в тім виді, у якому воно перебувало у вибрану їм епоху”.

Pages: 1 2