Автор збірок поезій «З журбою радість обнялась», «Поезії», що вийшли у Петербурзі, за кордоном з’явилися книжки «Минуле України в піснях. Княжі часи», «Перезва», «Чужиною», «Кому повім печаль мою», твори для дітей (поеми «Грицеві курчата», «Водяничок» та інші), переклади. Олесь також автор драматичних творів «По дорозі в казку», «Над Дніпром», «Ніч на полонині». Олександр Олесь надзвичайно захоплювався історією рідного краю, -зокрема такими героїчними її сторінками, як боротьба з іноземними завойовниками часів Київської Русі. У  поезії  «Печенізька  облога   Києва» автор достовірно змалював трагічне становище обложеної столиці - міста Києва:

• А у місті плач і стогін:
• Ані вийти, ні ввійти,
• Став людей косити голод,
• Став в могили їх нести.

Описуючи облогу міста, Олександр Олесь використовує образи, що нагадують героїчні сказання того часу:

• Наче хмари, бідний Київ
• Печеніга облягли,
• Загриміли всюди сурми,
• Таборами загули.

Але ніхто з іноземних завойовників не зміг підкорити., наш народ, бо любов до рідної землі була рушійною силою безлічі героїчних вчинків. На захист Вітчизни піднімалися усі: від

старого до малого. Одного з таких юних героїв автор зобразив у вірші

• «Печенізька облога Києва»:
• Стали думати кияни,
• Де їм лицаря знайти,-
• Щоб із міста на той берег
• Сміло зважився пройти.
• «Я піду» - хлоп’я говорить.

Автор не називає імені героя, тому шо так безстрашно міг вчинити кожен. На думку Олександра Олеся, це і є найбільша слава для людини - здійснити героїчний вчинок і, залишившись невідомою, здобути вдячність і ВІЧНУ пам’ять нашадків.