Творчість Джонатану Свифта доводиться на той період, коли в літературі активно відбувалося переосмислення минулого досвіду й зародження нових ідей. У житті письменникові часто доводилося зустрічатися зі слабістю, обмеженістю, підлістю й облудністю, що викликало в нього різку критику й осуд, які він відбивав у своїх добутках. У Свифта часто переплітаються реальність і фантастика, легкий гумор і відкрите обурення

Вищим досягненням письменника, своєрідним підсумком усього його попередньої творчості став роман «Подорож Гулливера». У ньому ми зустрічаємо сатиричний опис англійських вдач і звичаїв, критикові політичного пристрою й форм правління, пародію на вченість і релігійність

Мінливий зовнішній вигляд фантастичних країн, які відвідує Гулливер, підкреслює незмінність внутрішньої суті вдач і звичаїв, виражену тим самим пороків, що навкруги висміюють. Щоб створити ілюзію реальності подій, що відбуваються, письменник уводить у добуток опису морських подорожей, пригодницьку атмосферу. Ілюзія правдоподібності служить прикриттям іронії Свифта, що непомітно надягає на свого героя різні маски, що міняються відповідно до завдань сатири. За допомогою казкових і фантастичних мотивів автор багато в чому підсилює дію пародії. Весь текст роману Свифта наповнений алегоріями, натяками, схованими і явними цитатами. Натяки, каламбури, пародії постійно переплітаються, створюючи єдину картину, що виражає сміх автора в самому широкому діапазоні - від жарту до суворого обурення

Одним зі значних розділів «Подорожі Гулливера» є «Подорож у Лилипутию». Ця частина насичена натяками, безпосередньо уплетеними в дію. Не випадково автор підкреслює розходження в зовнішньому вигляді великого Гулливера й маленьких ліліпутів. Це співвідношення розмірів відбиває і якісні співвідношення в розумовому розвитку, моральних і моральних якостях, прагненнях, способі життя героїв

Крізь маленький ріст жителів Лилипутии яскраво проступають жорстокість, жадібність, підступництво великих міністрів і імператорів, дріб’язковість їхніх інтересів і прагнень. Мішенню сатири служать не тільки пороки англійського політичного життя, ний непомірно честолюбні претензії влади

З відкритої глузуванням розповідає Гулливер про свою зустріч із послом його імператорської величності: «Його превосходительство, піднявшись на мою ногу, проїхав до моєї особи в супроводі численної звиті. Він пред’явив мені свої вірчі грамоти з імператорською печаткою, поднеся їх до моїх очей, і звернувся до мене з мовленням…» Сатира звучить і в описі самої зовнішності жителів Лилипутии і їх правителів

Говорячи про його величність, автор пише: «Він був майже на мій ніготь вище своїх придворних; одного цього було досить, щоб вселити почтя тельний страх навколишньої». Далі йде опис «дуже скромного й простий» одягу імператора: «золотий, шолом, прикрашений дорогоцінними каменями, « золотий ефес» шпаги й: піхви, прикрашені брильянтами. А посади в цій країні лунають у ході вправ канатних танцюристів: «Той, хто стрибне вище всіх, не зірвавшись із каната, одержує вакантну посаду».

Подібною сатирою перейнятий інші частини роману, у яких автор малює летучий острів, що ширяє над розореною країною; жорстокий мир гуингнмов і еху, у якому чітко видні ознаки самого тиранічного рабства; ученим, зайнятих вивченням математики, астрономії й зовсім не пристосованих до повсякденного життя й т.д. -«Подорож Гулливера» учить людей бачити обман і лицемірство, ненавидіти зло, боротися за волю й справедливість, гаряче любити ара вду. Доступність і переконливість роману Джонатану Свифта для читачів різного рівня зробили його цікавим читанням - починаючи, по вираженню друзів письменника, от кабінету міністрів і кінчаючи дитячій». Його із задоволенням читають і будуть читати люди за всіх часів, незалежно від національності, віку й положення вобществе.