Недавно на позакласному читанні ми читали “Життя й дивні пригоди Робинзона Крузо, моряка з Йорка, описані їм самим”. Мені дуже сподобалася ця книга. У ній Крузо потрапив на незаселений острів і багато років жив там на самоті. Його життя на острові була повна позбавлень і страждань. Але завдяки його прагненню вижити й працьовитості, вона все-таки дожив до того дня, коли його зміг підібрати корабель. Зараз по телебаченню показують програму “Останній герой”.

Коли я в перший раз побачив неї, те ніяк не міг зрозуміти, як люди додумалися до такого сценарію. А виявляється, що це вже було описано знаменитим письменником Дефо. У цій передачі люди теж живуть на незаселених островах і змагаються за звання “Героя”.

Вони намагаються бути схожими на Робинзона, харчуються тим, що самі піймають або знайдуть, живуть у куренях, які самі будують. Але однаково їм набагато легше, ніж Робинзону. Адже він був довгий час зовсім один!

Йому навіть словом було перемовитися не з ким. А вони все-таки в компанії, і тим більше завжди знають, що якщо щось трапиться, то їх урятують, тому що за ними спостерігають телекамери. Після прочитання книги про Робинзона Крузо я теж мрію спробувати свої сили в конкурсі “Останній герой”, коли виросту, звичайно. Я вже почав готуватися до цього конкурсу

Займаюся спортом, на дачі намагаюся побудувати курінь як у Робинзона, разом з татом ходжу на полювання й риболовлю. І рибу ми ловимо не на вудку, а ціпком або руками. У мене вже виходить. І навіть якщо мені не вдасться брати участь у конкурсі “Останній герой”, те всі, чому я зараз учуся,