У другій половині XVIII століття в Шотландії жив і писав геніальний народний поет, що вмів розповісти про найкращі, самі людяні почуття простих людей. Слава Роберта Бернса вийшла далеко за межі Шотландії. Коли читаєш вірші Роберта Бернса, стає близько й зрозуміло відношення поета до праці, волі, любові, дружбі, призначенню людини на землі. У віршах звучить живий голос Роберта Бернса і його щирих почуттів - радість, скорбота, надія на щасливе майбутнє

Поет звертався до традицій народної пісенної творчості: фольклорних образів, порівнянь. Основними темами його поезії були вірна любов, міцна дружба, трудові будні сільських працівників. Коли я прочитала вірш Роберта Бернса «Чесна бідність», мені схотілося діяти. Робити що-небудь, щоб чесних людей у світі стало більше, ніж безчесних панів, про які говориться у вірші. Мені стало ясно, що не потрібно соромитися «чесної бідності» - це нерозумно, шкода й негідно. Я зрозуміла, що сьогодення багатство - не в кількості золотих монет, а в теперішніх, чесних людях. Багаті люди - це не ті, хто одягнений у шовки й п’є вино. По-справжньому богатими можуть бути тільки прості люди - ті, хто їсть хліб і воду п’є й «чесним годується працею». Потрібно судити про людей не по їхньому розкішному платтю, а по тому, що усередині в людини. Не варто кланятися й плазувати перед «сильними миру цього» - природними лордами, а насправді «колодами»:

• Хоч весь він у позументах,
• Колода залишиться колодою
• И в орденах і в стрічках!

Ніхто не зможе призначити людину чесним - це не посада, а внутрішня суть людини. Чесність виховується в сім’ї родителями з дитинства, її просто так не одержиш і ніде не купиш. Нагороди й лестощі не замінять людині розум, совість і честь. Я згодна з Робертом Бернсом, що

• Настане день і година проб’є,
• Коли розуму й честі
• На всій землі прийде черга
• Стояти на першому місці…
• …буде день,
• Коли навкруги
• Всі люди стануть брати!

Свої вірші Бернс починав складати не зі слів, а з музики. Він вибирав або складав мелодію, наспівуючи її про себе доти, поки мотив не ставав зовсім ясним у всіх відтінках, а вже потім писав слова на цей мотив. «Поки я повністю не опаную мотивом, поки я не проспіваю його, наскільки вмію співати, я не можу складати вірші», - пояснював Роберт Берні, уже будучи знаменитим поетом. Це вірш - пісня-наставляння нащадкам: не забувайте про добро й зло, не плутайте правду з неправдою, відрізняйте щирі цінності від усього наносного