В XIII в. оформилася також школа Нитирен, її засновником був учитель Нитирен. Тут особлива увага приділялася проголошенню японською мовою назви “Лотосової сутри” - ” Нам-М хорен-гі до “, що сопровождались ударами в барабан. Підкреслення універсальності Будди і його природи привело до того, що історична фігура Будди Шакьямуни відійшла на 2-й план. Твердження, що якщо кожна людина в Японії буде повторювати цю формулу, те Японія перетвориться в рай на землі, надає буддизму націоналістичний відтінок. Основна увага приділяється земній сфері. В XX в. на основі цієї секти розвився японський націоналістичний рух Соку Гаккай. Традиція Чань, потрапивши в Японію, стала називатися Дзен; спочатку вона досягла розквіту в ХII-ХШ вв. Вона також придбала яскраво виражений характер, властивій японській культурі. У дзен-буддизмі присутні певні впливи військової традиції Японії, який властива дуже сувора дисципліна: віруючий повинен сидіти в бездоганній позі, при порушенні якої його б’ють ціпком. У Японії існує також традиційна релігія синто, що приділяє особливу увагу витонченому сприйняттю краси всього сущого у всіх його проявах. Завдяки впливу синто в дзен-буддизмі розвилися традиції аранжування квітів, чайної церемонії й інші, що є повністю японськими по своїх культурних особливостях

Китайська форма буддизму поширилася також у В’єтнамі. На півдні, починаючи з кінця II в. н.е., переважали індійська й кхмерская форми буддизму, причому слід зазначити змішання Тхеравади, Махаяни й індуїзму. В XV в. вони були витиснуті китайськими традиціями. На півночі була спочатку поширена традиція Тхеравади, що потрапила сюди по морю, а також буддійські впливу із Центральної Азії, які були занесені осілими тут купцями. В II-III вв. мали місце різні китайські культурні впливи. До кінця VI в. ставиться поява чань-будцизма, відомого у В’єтнамі як Тьен. Практики Чистої землі також стали частиною Тьен, вони були орієнтовані на соціальні й політичні проблеми. Традиція Тьен у значно меншому ступені, чим Чань, відсторонялася від мирських справ

У Кореї, Японії й В’єтнамі зберігся китайський буддійський канон, записаний китайськими ієрогліфами, однак у кожній із цих країн він вимовлявся по-своєму. Незважаючи на те, що багато текстів були переведені на національні мови, класична китайська мова залишалася головним

У цей час (IV в. н.е. і далі) у монастирських університетах Індії тривала усна розробка ідей буддизму. Значний розвиток одержали логіка й філософія як школи Сарвастивади, так і Махаяни. Навчання Будди послужило основою для розробки різних філософських систем, наприклад, Вайбхашики й Саутрантики в Сарвастиваде, Читтаматри, відомої також як Виджнянавада й Мадхьямики, включаючи Сватантрику й Прасангику, у Махаяне. Саме головне розходження між ними, крім багатьох менш значних, полягає в тому, що кожна наступна із цих систем дає більше тонкий аналіз дійсності, тому що саме незнання індивідуумом дійсності є причиною періодичного неконтрольованого повторення його проблем. Індійські вчителі, що дотримувалися різних точок зору, залишили коментарі до многим священних текстів Будди. Серед найбільш відомих авторів були Нагарджуна, що написав коментарі до Мадхьямике, і Асанга, що склав коментарі до Читтаматре. Більші дискусії були не тільки між ними, але й із прихильниками таких великих філософських традицій як індуїзм і джайнізм, що також розвилися в Цей період. Читтаматра й Мадхьямика потрапили в Китай і існували там як окремі школи, однак у результаті переслідувань у середині IX в. вони стихли

Тексти тантр, що ставляться до Махаяне, і особливо до Мадхьямике, передавалися із часу Будди особливо таємно, їх почали записувати, імовірно, в II-III вв. н.е. Тантра підкреслює використання уяви із застосуванням технік візуалізації самого себе в образі Будди, у різних його обликах при повнім усвідомленні відповідної реальності. Представляючи самого себе вже, що володіє тілом, і розумом Будди, ми створюємо причини для більше швидкого досягнення цього об’єднуючого стану, чим за допомогою звичайних махаянских методів, і в такий спосіб можемо скоріше почати допомагати іншим людям. Безліч осіб, рук і ніг у деяких із зображень Будди має кілька рівнів, що символічно представляє різні реалізації на шляху. Їхня візуалізація допомагає одночасно удержати в розумі всі ці прозріння, які вони символізують для того, щоб більш ефективно сприяти відтворенню всевідаючого розуму Будди

Тексти тантр, що ставляться до Махаяне, і особливо до Мадхьямике, передавалися із часу Будди особливо таємно, їх почали записувати, імовірно, в II-III вв. н.е. Тантра підкреслює використання уяви із застосуванням технік візуалізації самого себе в образі Будди, у різних його обликах при повнім усвідомленні відповідної реальності. Представляючи самого себе вже, що володіє тілом, і розумом Будди, ми створюємо причини для більше швидкого досягнення цього об’єднуючого стану, чим за допомогою звичайних махаянских методів, і в такий спосіб можемо скоріше почати допомагати іншим людям. Безліч осіб, рук і ніг у деяких із зображень Будди має кілька рівнів, що символічно представляє різні реалізації на шляху. Їхня візуалізація допомагає одночасно удержати в розумі всі ці прозріння, які вони символізують для того, щоб більш ефективно сприяти відтворенню всевідаючого розуму Будди

Pages: 1 2 3