Тодось Осмачка Народився в с. Куцівці (нині Черкащина) в багатодітній селянській родині. Служив в економії писарчуком, займався самоосвітою, вчителював, згодом вступив до Київського інституту народної освіти. Входив до складу літературної групи «Ланка»-МАРС. З початком репресій симулював психічний розлад, щоб урятуватися від арешту. Під час війни емігрував до Німеччини, потім - до США. Мандрував по світу. Помер у госпіталі поблизу Нью-Йорка. 

Поет, прозаїк, перекладач. Твори письменника написані в експресіоністичній манері. Автор багатьох збірок поезій («Круча», «Скитські вогні», «Сучасникам», «Китиці часу» та ін.), трьох прозових творів («Старший боярин», «Ротонда душогубців», «План до твору»), перекладів п’єс Шекспіра. Тодось Осьмачка народився 3 травня 1895 р. у с. Куцівка на Черкащині.

Перші вірші Осмачки народжуються рано - ще в дитинстві, в атмосфері сільської природи, народних переказів, легенд, казок. У період плідного для української літератури і мистецтва 1917- 1922 рр. формується світогляд Т. Осьмачки.

1922 р. з’явилася перша книга поезій «Круча» - поетика самовираження. Він - у стихії величних планетарних зрушень, в які втянуто сонце, моря, віки, народи. У збірці «Круча» критика приваблювала «нерозгадана глибінь образів і разом з тим блискуча народна мова».

У 1925 р. виходить друта книжка поезії «Скитські вогні» - як гімн українському степові:

Гей, степе мій, 1 підпер ти ріками моря. Щоб не схитнулися вони На ниви хлібороба…

20-ті роки - це страшний голод на Україні, це селянські повстання й жорстоке придушення масових протестів. До студента Київського інституту народної освіти прилітають із рідного села Куцівки, що на Черкащині, сумні звістки. У вірші «Труни в гаях» ця трагедія українського села набуває вираження в образах двох трун, оплакуваних народними сльозами:

• Як у тій труні, шо лягла під рів, битая в мороз, скупана в крові - радість молода - квіти степові: У другій труні - мати всіх людей.

1929 р- збірка «Клекіт». Відчуття самотності, змученості душі, розпачу посилюється. «О будь ти прокляте, життя моє». Початок 30-х років стає початком його безкінечних блукань: арешти, допити, ув’язнення в Бутирці, лікування в Кирилівській психіатричній лікарні.

Наприкінці 1942 р. Тодось Осмачка приблукав до Львова, з’явився в літературно-мистецькому клубі. Там чигає уривки з поеми «Поет». У 1947 р. поема вийде в світ. Цей складний філософський твір вважається вершиною творчого злету Тодося Осьмачки.

У книзі «Ротонда душогубців» подається літопис злочинного винищення українського селянства в період примусової колективізації. Переслідуваний хворобою, страхом розправи над ним агентів КДБ, мандрував до США і Німеччини, де часто виступав перед українськими громадами. 7 вересня 1962 р. Тодось Осьмачка помер. Проза Тодося Осьмачки - вагома й самобутня, не схожа ні на яку іншу сторінка української епіки.