Виходячи з діалектики розвитку суспільних відносин ми можемо стверджувати, що для подальшого економічного розвитку нашої держави сучасна школа повинна, спираючись на гуманістичний принцип забезпечувати і відповідну технічну підготовку учнів. У той же час, дискримінація інженерно-технічних спеціальностей висунула ряд проблем із залучення учнів до роботи у технічній галузі. Отже, до виявлених проблем науково-педагогічного характеру додаються і проблеми соціально-процесуального. Не маючи можливостей вирішити соціально-процесуальні проблеми зупинимося на педагогічних. У зв’язку з цим педагогічна наука повинна розробити такі теоретичні засади, які б вирішили проблеми сьогоднішнього трудового навчання. До них ми можемо віднести такі:

– теоретичне обґрунтування запровадження нової системи трудового навчання – технічно-творчої діяльності учнів на уроці праці;

– залучення учнів до творчо-технічної діяльності;

– розробка дидактичного матеріалу для сучасного трудового навчання, де б поєднувалися технічні і трудові знання учнів з розвитком їх творчо-технічних здібностей;

– підготовка вчителя трудового навчання до роботи із розвитку творчо-технічних здібностей учнів.

Теоретичне обґрунтування і розробка нової системи трудового навчання в школі потребує спеціального наукового дослідження, де буде запропонована педагогічна модель, яка буде відповідати вимогам високотехнологічного виробництва.

Залучення учнів до творчо-технічної діяльності можливе шляхом запровадження в загальноосвітню школу ряду елективних курсів технологічного профілю, зокрема: «Історія техніки», «Технічна творчість» «Основи конструювання техніки» та інше.

Процес розвитку творчо-технічних здібностей, на уроці трудового навчання, можливий за умови занурення учнів у процес творення, який передбачає реалізацію отриманих трудових знань і вмінь під час виготовлення конкретної конструкцій (дві-три за вибором), що подані у

Підручнику. Наприклад, опанування теми: «Технологічні процеси ручної та механічної обробки деталей виробів» для учнів 7-го класу, можливо побудувати як стандартний репродуктивний процес із засвоєння знань та вмінь, а можна зробити його цікавим – творчим. У такому разі учням потрібно запропонувати опанування теми шляхом виготовлення шахових фігур, дерев’яних кеглів і біт, більярдні шари, товкучки, качалки для тіста, моделі древніх гармат, башти древніх замків і таке інше.

При такій організації уроку трудового навчання в учнях виникає латентна зацікавленість у фізичній трудовій діяльності, отримання знань з технології різання різними засобами праці і обрання найбільш доцільного, бажання долучитися до світу техніки і пізнати усі її складнощі.

Можливий і інший варіант запровадження творчо-технічної діяльності учнів на уроці трудового навчання. Він може бути організований так, що учні під час моделювання й конструювання технічних об’єктів опановують потрібними знаннями і вміннями застосовуючи ручні і механічні засоби праці, використовуючи потрібні технології обробки матеріалів.

В обох варіантах зміст і структура уроку трудового навчання передбачає, творчо-технічну діяльність суб’єктивного характеру. Розглянемо цей процес за суттю. Під час уроку трудового навчання учні, відповідно до програми й змісту теми підручника задіяні у виготовленні технічного об’єкту й осмислено здобувають потрібні їм знання та вміння, бо їх діяльність спрямована на створення конструкції. При цьому, творчо-технічна діяльність учнів, охоплює усі стадії циклу технічної творчості: від відображення потреби створення технічного об’єкту й постановки задач до етапу його практичного втілення. Сам технічний об’єкт виступає метою творчо-технічної діяльності учнів, яка задовольняє визначення технічна творчість учнів: значимість для учня, користь від неї при застосуванні і суб’єктивною новизною. Здібності до творчо-технічної діяльності й отриманні знання та вміння працювати із засобами праці, потрібні тут учню для результативності його діяльності і виконують роль засобу отримання технічного об’єкту. При цьому, вчитель, програма та підручник виконують роль засобу трудового навчання, завдяки якому учень має можливість досягти мети. Прояв і розвиток творчо-технічних здібностей учнів стають при цьому наслідком педагогічного процесу, який має на меті – розвиток означених здібностей.

Поєднання двох процесів: педагогічне керівництво трудовим навчанням учнів і технічна творчість учнів є їх логічною доцільністю. Ні творча діяльність учнів, ні керівництво вчителем навчанням не можуть існувати одне без одного бо є проявом єдиного педагогічного процесу, який поєднує розвиток творчо-технічних здібностей учнів і навчання трудовим діям.

Серед дослідників технічної творчості учнів, майже усі вказують на

Те, що реалізація технічно-творчої діяльності на уроці, можлива шляхом запровадження у зміст навчання таких складових як моделювання і конструювання учнями об’єктів техніки. На нашу думку, для реалізації вищео-значеного потрібно створити систему творчих завдань з моделювання й конструювання, розробити їх зміст і методику застосування на уроці. При такому підході учні відразу можуть бути задіяні теж у двох процесах. Створена система творчих завдань з моделювання й конструювання може входити у навчально-методичний комплект як окремо, так і безпосередньо бути вміщена у підручнику.

Розглядаючи таке трудове навчання учнів, як один із перспективних шляхів розвитку трудової підготовки ми вважаємо, що поєднання репродуктивного навчання учнів з технічною творчістю, на основі запропонованих педагогічних моделей – можливе і актуальне. Не суперечать цьому і головні задачі трудового навчання, які співпадають із задачами технічної творчості учнів а саме:

1. Опанування системою технічних знань, вмінь та навичок, що є основою трудової підготовки учнів.

2. Отримання знань суспільно технічного характеру: про матеріали, механізми, апарати, машини, технології, організація, економіка і планування виробництва, техніка безпеки та інше.

3. Розвиток творчо-технічних здібностей й стійкого інтересу до техніки.

4. Формування навичок творчо-технічної діяльності й трудової культури.

5. Розширення й поглиблення науково-технічних знань й вмінь учнів.

6. Знайомство із змістом та умовами праці за професіями, що пов’язані з виготовленням техніки.

Такі самі задачі ставляться і перед технічною творчістю учнів. Отже, вирішення задач трудового навчання цілком можливе за умови, коли науково-технічні знання, які отримують учні в процесі навчання так чи інакше реалізується безпосередньо у творчо-технічній діяльності.

Запровадження технічної творчості учнів на уроках трудового навчання допоможе уникнути і ряду недоліків, якими страждає, як гурткова форма технічної творчості учнів та і репродуктивне трудове навчання.

Проблемою запровадження технічної творчості учнів у трудове навчання є і відповідна підготовка вчителів праці. У даному випадку вчитель праці має бути творчою особистістю, яка поведе за собою учнів та навчить їх творчо-технічній діяльності. Серед задач, які стоять перед таким вчителем обов’язково будуть: він повинен знати особливості технічної творчості кожного учня, володіти психологічними знаннями, щоб визначати крок розвитку творчо-технічних здібностей учнів, особливості протікання процесу творчості та вміти застосовувати перелічені знання на практиці, вміти

Організувати технічно творчу діяльність учнів.

Перераховані задачі роботи вчителя, раніше не розглядалися як задачі підготовки до технічної творчості. За основу роботи вчителя трудового навчання ставилися задачі спрямовані на підготовку й проведення уроку, який би готував учнів тільки до виконання чітких трудових дій. Вчитель, який стане запроваджувати систему, де технічна творчість учнів є трудовою підготовкою повинен дотримуватися під час уроку певних умов:

1. Задієння учнів до діяльності, яка собою забезпечує можливість самостійного вирішення різних питань і задач.

2. Підведення учнів до творчо-технічної ідеї або постановка перед ними питань і творчих задач технічного характеру..

3. Спонукання учнів до застосування знань з основ наук та основ виробництва у трудовому процесі.

4. Стимулювання творчо-технічної діяльності учнів.

Розглянувши можливості запровадження у трудове навчання

Загальноосвітньої школи технічної творчості, як одної із форми трудової підготовки учнів ми можемо зробити висновок, що незважаючи на існування ряду висвітлених проблем вона цілком можлива і відповідає перспективам трудової підготовки учнівської молоді в Україні.

Олександр Бєлошицький

Кандидат педагогічних наук,

Старший науковий співробітник

Лабораторії трудової підготовки

І політехнічної творчості,

Інститут педагогіки АПН України

Pages: 1 2

Збережи - » Технічна творчість на уроці праці як перспективна форма трудової підготовки учнів загальноосвітньої школи . З'явився готовий твір.