Натура глибока, любляча, жагуча…

В. Г.Бєлінський.

Є дуже гарна давньогрецька легенда. Один скуль-

Птор виліпив з каменю прекрасну дівчину. Вона виглядала

Настільки живий, що здавалося, зараз заговорить, але скульптура

Мовчала, а творець її занедужав від любові до свого чудесного соз-

Данію. Адже в ній він виразив своє таємне подання про

Жіночій красі, вклав у неї душу. І терзався тому, що ні-

Коли не стане ця мармурова дівчина живої. Ця дивна лю-

Бовь була настільки сильна, що боги зглянулися й пожвавили ка-

Мень.

Очевидно, у мистецтві можливо таке чудо, коли художник

Всерйоз захоплюється своїм власним утвором. Імовірно, і

Олександр Сергійович, працюючи над романом “Євгеній Онєгін”, лю-

Бовался чудесною дівчиною, що оживає під його пером. Він з лю-

Бовью описує її зовнішність, силу почуттів, “милу простоту”.

На багатьох сторінках мимоволі зізнається: “Я так люблю Тетяну

Милу мою”, “Тетяна, мила Тетяна! З тобою тепер я сльози

Ллю…”

Часто говорять про “тургеневских дівчин”. Ці образи будуть

Вічно тривожити уява своєю жіночністю, чистотою,

Щирістю й силою характеру. Але мені здається, що “пуш-

Кинские дівчини” не менш цікаві й привабливі. Махаючи

Троекурова з “Дубровского”, Маша Миронова з “Капітанської

Дочки”, Марья Гаврилівна з “Заметілі”… Видимо, Марія - улюблене

Жіноче ім’я поета. Адже й свою старшу дочку він назвав Машею.

Але сама “знаменита” із всіх героїнь Пушкіна - Тетяна Ларіна.

У романі ми зустрічаємося з нею в маєток її батьків.

Село Ларіних, як і Онєгіна, вірно, теж “чарівний уго-

Лок”, які попадаються в середній смузі Росії. Письменник багато

Раз підкреслює, що Тетяна любила природу, зиму, катання на

Санках. Природа, стародавні звичаї, дотримувані в сім’ї, і соз-

Дали “росіянку душу” Тетяни.

Батько Тани “був добрий малий, у минулому столітті запозда-

Лый”, іронізує Пушкін. Все господарство самоправно вела мати.

Дні сімейства, що описується з любовною іронією, проте-

Розжарюй мирно й спокійно. Збиралися часто сусіди “і “потужити, і

Позлословити, і посміятися який про що”. Тетяна багато в чому похо-

Жа на інших дівчин. Так само “вірила преданьям простонародної

Старовини, і снам, і картковим гаданьям”, її “тривожили примі-

Ти”. Але було вже з дитинства багато такого, що відрізняло її від

Інших, вона не милувалася до батьків, мало грала з дітьми, не

Займалася рукоділлям.

Але ляльки навіть у ці роки

Тетяна в руки не брала,

Про звістки міста, про моди

Бесіди з нею не вела.

З дитинства вона відрізнялася мрійністю, жила особою

Внутрішнім життям. Автор підкреслює, що дівчинка була позбавлена

Кокетства й удавання - якостей, які йому не подобалися в

Жінках. Багато рядків присвячено ролі книг, які були для

Тани головним миром, сформували її кращі почуття. Так Пушкін

Підводить нас до розуміння того, що Тетяна - натура поэти-

Ческая, висока, одухотворена. А хіба тому може така

Не подобається?

В одній з повістей він пише, що повітові панянки просто

Принадність. Вони виховані на чистому повітрі, у тіні яблунь, зна-

Ние світла черпають із книг. Самота, воля й читання рано в

Їх розвивають почуття й страсті, які невідомі неуважними

Красуням. Істотні достоїнства цих дівчин - особливість

Характеру й самобутність. Сказано начебто про Тетяну.

По душі авторові й відкритість, прямота його героїні. Хоча

Дівиці першої визнаватися в любові вважалося непристойним,

Тетяну важко засуджувати за це. Поет запитує:

За що ж виновнее Тетяна?

За те ль, що в милій простоті

Вона не відає обману

И вірить власній мрії?

Не може читач не помітити й сталість характеру

Тетяни. Воно властивийо їй з раннього дитинства. Але й коли вона ста-

Новится знатною дамою, то зі смутком і розчуленням згадує

Колишнє сільське життя, коли вона моложе й “краще, здається,

Була”. І любов до Євгенія Ларіна як і раніше зберігає в душі.

Не можна не відзначити ще одне місце, що розкриває відношення

Поета до його “милого ідеалу”:

Вона була некваплива,

Не холодна, не балакуча,

Без погляду нахабного для всіх,

Без домагань на успіх,

Без маленьких кривлянь,

Без наслідувальних витівок…

Із приводу опису Наталя Долинина, автор книги для

Школярів “Прочитаємо “Онєгіна” разом”, говорить: ” Пушкін лю-

Біт Тетяну… Саме такий описує він її, який, імовірно,

Хотів би бачити свою дружину”. Хочеться розвити цю думку. Пушкіна

Адже “щирий був геній” у науці “страсті ніжної”, добре

Знав жіночу натуру. Але в його добутках вимальовується той

Збірний портрет дівчини, який він віддає перевагу.

Головні її риси - шляхетність і вірність подружньому боргу.

Маша Троекурова, що принесла любов у жертву святості шлюбу.

Марья Гаврилівна, що відмовила всім шанувальникам, тому що слу-

Чай повінчав її з невідомим офіцером. Махаючи Миронова, не від-

Рекшаяся від свого нареченого й що зуміла потрапити заради нього до самої

Цариці. Нарешті, Тетяна із твердістю говорить:

Але я іншому віддана;

Я буду століття йому вірна.

Проходять епохи, міняються моди, захоплення, суспільні

Умови й закони, але завжди будуть у честі ті щиросердечні качест-

Ва, які роблять Тетяну Ларіну й інших “пушкінських діву-

Шек” милими: чистота, шляхетність, вірність.

Збережи - » ТЕТЯНА - “МИЛИЙ ІДЕАЛ” ПУШКІНА - Твір по добутку А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” . З'явився готовий твір.