Тема любові в добутках И. А. Буніна Іван Олексійович Бунін є одним із самих видних російських письменників двадцятого століття. У нього &copy A L L S o c h. r u чудово виходили як вірші, так і проза, як короткі оповідання, так і романи. Але все-таки я ціную талант Івана Олексійовича саме за ту його частину творчості, що можна назвати «малим» жанром. І особливо мені подобаються оповідання Буніна, основною темою яких є любов

У цих добутках найбільше яскраво розкривається дарування автора до опису всього таємного, часом зовсім незвичайному, до передачі ідей і думок. Незвичайна поетичність привносить в оповідання чуттєвість, що так необхідно для добутків з такою тематикою. Якщо простежити всю творчість Буніна від початку до кінця, то можна розбити його на періоди, ґрунтуючись на тім, якій темі у своїх добутках він віддає перевагу

Мене цікавить збірник «Темні алеї», написаний у роки другої світової війни, адже він повністю присвячений темі любові, після прочитання оповідань із нього можна спробувати сформулювати основну ідею, думку автора. На мій погляд основний «теза» творчості Буніна полягає в цитаті: «Усяка любов велике щастя, навіть якщо вона не розділена». Але в любовних драмах збірника, а саме вони й становлять його основу, можна також переконатися в тім, що Бунін цінує лише природну, чисту любов, високе людське почуття, відкидаючи надумані помилкові враження. Іван Олексійович також у своїх оповіданнях нерозривно зв’язує любов зі смертю, з’єднує прекрасне й жахливе

Але це не надумана композиція, автор у такий спосіб намагається показати читачам, як близько граничить любов зі смертю, наскільки близько друг від друга дві крайності. Найбільш відомі читачам оповідання «Сонячний удар», «Чистий понеділок» і «Натали». Всі вони відмінно підходять під опис трагичной любовної історії із сумним кінцем, але в кожному з них Бунін відкриває нам новий аспект, новий погляд на любов. Герої «Сонячного удару» зовсім випадково знайомляться на пароплаві. Але їхній скороминущий потяг не проходить безвісти для обох персонажів

Вона говорить поручикові: «Ніколи, нічого навіть схожого на те, що трапилося, із мною не було, та й не буде більше. На мене точне затьмарення знайшло… Або, вірніше, ми обоє одержали щось начебто сонячного удару». Але це потрясіння стосується його, лише коли він, провівши її на корабель, вертається в готель. Серце його «стислося незрозумілою ніжністю», і «він відчув такий біль і таку непотрібність всього свого подальшого життя без її, що його охопив жах, розпач», адже він не знав ні її ім’я, ні прізвища

Любов, що поручик усвідомив занадто пізно, майже губить його, він готовий умерти за ще один день, проведений з нею. Але ми переконуємося в тім, що насправді любов - це благо, незважаючи на те, що вона обривається так стрімко, розуміємо, наскільки сильно й всеобъемлюще це почуття. У новелі «Чистий понеділок», настільки улюбленої автором, нам розповідається про нерозділену любов героя до загадкової героїні. Вона не цікавиться й навіть відкидає багато речей, прийняті в їхньому колі, її складна натура не дає спокою героєві. Відчуженість героїні («їй нічого не потрібно: ні квіти, ні книги, ні обіди, ні театри, ні вечері за містом…

») роз’ясняється в Прощеное неділя, коли герої відправляються разом на цвинтар. Ми довідаємося про її захоплення старовиною, кремлівськими соборами й монастирями. Героїня намагається знайти зміст і опору в навколишньому її світі, але не знаходить, навіть любов героя не приносить їй щастя. Зміст назви в тім, що героїня, не знайшовши краси й духовності в сучасному світі, очищається від попереднього життя й іде в монастир, де, як їй здається, вона буде щаслива

Головний герой третього оповідання, Віталій Мещерский, виявляється сам винним у любовній трагедії, що розігралася між ним, кузиною Сонею і її подругою Натали. Студент не може вирішити, чи зволіти «жагучий тілесний захват» до Соні або щиро й піднесене почуття до Натали. Відхід від вибору закінчується трагічним фіналом. Автор показує нам те, що почуття Віталія до Соні напускне, а любов до Натали щира, доводить її перевага

В оповіданнях про любов И. А. Бунін затверджує, що любов - почуття висока й прекрасне, і людина, здатний любити, высоконравственен. Незважаючи на те, що любов приносить не тільки радість і щастя, але й горе, страждання, це велике почуття. И я с цим повністю згодний