У лірику Пушкіна відбиті почуття й настрої поета в період з 1814 по 1837 рік. Творчий шлях поета тривав 23 року. Різноманіття поглядів на життя, любов і на поета й поезію перетерплювало зміни. Навіть в «Онєгіні» багато змінено. Пушкінські погляди эволюционизировались.

У лірику Лермонтова такої еволюції немає. Лермонтов пише з 1828 до 1841-й - 11 років. При житті його було опубліковано не більше 30 віршів. Лермонтов був дуже вимогливий і строгий до себе. Тематика лірики його дуже різноманітна, а настрій стійко. І Пушкін, і Лермонтов - виразники ідей своєї епохи

«Як усякий теперішній, а тим більше великий поет, Лермонтов висповідався у своїй поезії, і, перегортаючи томики його творів, ми можемо прочитати історію його душі й зрозуміти його як поета й людину». И. Андроников. Творчість Лермонтова доводиться на перехідний період у розвитку російського суспільства - від дворянської революційності до разночинно-демокра-тическому мислення

Лермонтов - продовжувач ідейно-художніх традицій Пушкіна. Вони обоє представники того напрямку літератури, у якому відбилися міркування, сумніви, заперечення. Ці поети - творці героя свого часу, зайвої людини (Онєгін і Печорин). Творчість Лермонтова надзвичайно своєрідно. Грань, що розділяє Пушкіна й Лермонтова, - це 14 грудня 1825 року

Лермонтов увійшов copyright