ТАЙВАНЬ | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

ТАЙВАНЬ

Незважаючи на всі препони й на відміну від інших країн третього миру Тайваньськая економіка витримала й ці випробування й на сьогоднішній день у Тайваню третій серед країн третього миру показник збільшення приросту доходів залежно від збільшення експорту: так, збільшення вивозу готових виробів на 1 % забезпечує приріст національного доходу у відсотках: на Тайваневі на 0,15, у Сінгапурі - на 0,21, у Гонконгу - на 0,47, тоді як в Індії - на 0,08, у Бразилії - на 0,01. Для досягнення порівнянних з Тайванем результатів (тобто для збільшення національного доходу на 0,15%) Індії, наприклад, необхідно збільшити вивіз готових виробів на 18,3 %.

Відзначені обмеження не зробили впливу на просування стратегії зростаючої участі в міжнародному поділі праці, вона показала, що володіє рядом переваг у порівнянні з импортзамещением. Особливо наочно це видно в 80-е роки.

Насамперед виробництво на експорт створює можливості для розширення внутрішнього платоспроможного попиту. Оськільки основна маса експорту направляється на ринки з більше високим доходом на душу населення, перевищення границь внутрішнього попиту може бути дуже значним. Це, у свою чергу забезпечує як стабільні темпи росту, так і зростаюче використання трудових ресурсів, дозволяє оптимізувати й галузеву структуру промислового виробництва. Його більші розміри в галузях, що закріпилися на зовнішньому ринку, сприяють створенню підприємств оптимальних розмірів у суміжних і допоміжних галузях. Крім того, експортний комплекс обростає масою підприємств у сфері послуг, транспорту й т. п. У результаті виникає спеціалізована, досить оптимальна, з погляду участі в Нарешті, розвиток експортного виробництва зм’якшувало деякі соціальні проблеми. Так, хоча й тут відбувалося руйнування традиційного виробництва під напором внутрішньої й зовнішньої конкуренції, однак швидкий розвиток експортного комплексу дозволяло майже без тимчасового розриву утягувати дрібних виробників, що розорилися, у нові сфери зайнятості.

При реалізації експортної стратегії дуже важливу роль грає конкуренція іноземних виробників як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринку. Вона змушує підтягувати технологічну структуру й продуктивність до світового рівня. Саме конкуренція стимулювала Тайвань приськорено розвивати науково - технічні дослідження, тому що тільки це дозволить йому зберегти позиції на світовому ринку

Роль експортно-виробничих зон і науково промислових парків

Феномен нових індустріальних країн (НИС) уже не викликає того подиву (і навіть замилування) , з яким велика кількість людей по усьому світі сприймали їх не дуже давно. Але статистика вперто свідчить, що азіатські НИС (у числі яких і "першопрохідник" із цієї неухильно чисельне зростаючої групи держав - Тайвань) і зараз залишається однієї з найбільш динамічних частин світового капіталістичного господарства. В останні роки темпи приросту ВВП, Тайваню становлять від семи до восьми із зайвим відсотків, що в цілому істотно вище аналогічних показників ведучих промислово розвинених держав.

Найважливішим фактором, що забезпечує настільки високі темпи розвитку Тайваню, стало якісне вдоськоналювання його науково-технічного потенціалу одного з найбільш активних елементів сучасного відтворювального процесу. На першому етапі освоєння наукомістких виробництв уряд випливав стратегії простого запозичення закордонного досвіду, устаткування й технології. Для підвищення ефективності такої стратегії широко практикувалося створення (із залученням іноземного капіталу) експортно-виробничих зон (ЕПЗ), які заклали основу для розвитку наукомістких галузей, орієнтованих на зовнішній ринок.

Важливу роль ЕПЗ зіграли в справі підвищення кваліфікації й організаційної навички місцевого персоналу.

Оцінюючи в цілому позитивно роль ЕПЗ у розвитку наукомістких галузей, слід зазначити, що їхня ефективність має об’єктивні межі. Очевидно, що для збереження (і особливо розширення) завойованих позицій на світовому ринку, підтримки високої конкурентоспроможності своїх товарів будь-якій країні необхідні усе більше сучасні технології. Однак західні монополії з метою стримати зростаючу зовнішньоекономічну експансію компаній з азіатських НИС ухиляються від продажу їм найсучаснішої техніки.

Як і всі азіатські НИС, Тайвань ставить завдання структурної перебудови економіки, основна мета якої - пріоритетний розвиток наукомістких галузей, підвищення конкурентоспроможності промисловості на світовому ринку.

Тайваньськое уряд відрізняється тактикою спільного інвестування пріоритетної області разом із приватним капіталом створюючи спільні підприємства із заповзятливими співвітчизниками. Тайвань заслужив славу одного з піонерів впровадження земельних пільг як форми заохочення бізнесу - створення спеціальних економічних зон і науково-промислових парків (НПП) . Тайваньськая винахідливість у цьому випадку походить від найгострішого дефіциту землі.

Принципи організації НПП дуже схожі з порядком утворення експортно-виробничих зон. Активну роль (особливо на початку 80-х років) у розвитку науково-промислових парків НИС Азії грає держава, коли воно фінансує первісну облаштованість НПП із метою підняти загальний технологічний рівень національної промисловості, стимулювати масовий розвиток науково технічної кооперації між місцевими й іноземними фірмами, провести розробку й відновлення технології по можливо більше широкому фронті. Держава надає допомогу в розробці поточних і перспективних програм, їх матеріальному й кадровому забезпеченню.

Крім того, для залучення як місцевих, так і іноземних інвесторів у зони НПП уряду більшості азіатських НИС у законодавчому порядку ввели ряд фінансових податкових пільг. Зараз в азіатських НИС налічується понад десять технопарків, прототипами створення яких послужили знамениті американський форпост передових технологій Силікон Велли (Silicon valley) і японське місто науки Цукуба.

Найбільш великий науково-промисловий парк із всіх існуючих у РС перебуває на Тайваневі. Він був утворений в 1980 році в містечку Синчжу, в 70 кілометрах від Тайбея. Поруч розташовані два найбільших університети - Цинхуа й Цзяотунь. У парку базуються: Науково-дослідний інститут промислової технології, Об’єднана корпорація по розробці мікроелектроніки, Тайваньськая компанія по виробництву напівпровідників, Науково-дослідний інститут електроніки.

Парк займає територію в 2100 га в т. ч. промислова зона - 480 га. З 1135 промислових фірм, що діють у Синьчжу, 99 є тайваньськими.

Однак у границях спеціальних економічних зон і науково-промислових парків одержували місце й заступництво тільки ті компанії, які працювали на реалізацію довгострокової економічної стратегії. У спецзонах є все для успішної роботи - налагоджена інфраструктура, гарантовані робочі руки, маса податкових пільг. Але в цілому цими перевагами користуються всього лише кілька сотень компаній, десятки ж тисяч фірм як і раніше “крутятся” на орбіті сімейного бізнесу.

В 1992 р. Виробництво ВНП ськлало 200 млрд. $ (1991 р. - 180.3) . Виробництво ВНП на душу населення - понад 10 тис. $. темпи росту 6.11 % (1991р. 7.3 %) . Обсяг зовнішньої торгівлі 153.4 млрд. $ (1991 р. - 139) . По виробництву деяких видів продукції острів займає передові рубежі у світовому господарстві - комп’ютери, електронна побутова апаратура, одяг, взуття, спортивні яхти.

Про стримування "відпливу умів"

Із цією проблемою в тім або іншому ступені зіштовхуються всі азіатські НИС. Так наприклад, протягом ряду років приблизно 20% всіх випуськників тайваньських вищих навчальних закладів їхало працювати за кордон. По оцінках фахівців, у середньому в азіатські НИС назад верталися лише близько 20% учених, що виїхали за рубіж, і інженерів. Зі створенням і розвитком мережі НПП ситуація початку мінятися. Тепер на батьківщині репатріанти можуть розраховувати на цікаву, високооплачувану роботу, сприятливі умови для науково дослідницької діяльності. Оськільки вчені з азіатських НИС, працюючи за рубежем придбали достатній досвід, вони можуть розраховувати на керівні пости в науково-промислових парках.

У такій важливій і ськладній справі, як прилучення до НТР, не слід зневажати й зовнішніми факторами. Зокрема, об’єктивно можливим, і бажаним представляється участь Тайваню в створенні й розвитку мережі НПП на території Росії й країн СНД. З’єднання наших фундаментальних розробок із сучасною технологією й капіталом з азіатських НИС, їхнім досвідом організації й керування НПП може закласти основу для широкомасштабного співробітництва в розвитку вітчизняної наукомісткої промисловості.

Проблеми й перспективи розвитку економіки

Pages: 1 2 3 4

Збережи - » ТАЙВАНЬ . З'явився готовий твір.

ТАЙВАНЬ





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.