Введення
Про Тайвань пишуть у багатьох газетах, говорять по телебаченню, але ще частіше ми в побуті зіштовхуємося з написами на виробах “Made in Taiwan” або “Made in R. O. C.” (Зроблено в Тайваневі або Зроблено в Китайській Республіці” як офіційно йменують своє державне утворення самі тайваньци) .
Дійсно, успіхи тайваньцев в освоєнні масового випуську товарів народного споживання вражають багатьох. Тим часом число досліджень цього процесу залишається вкрай не значним. Майже не розповідають про це на уроках географії в школі.
Я хотіла б торкнутися лише деякі питання економіко-географічного вивчення стрімкого зростання тайваньськой економіки в останні десятиліття.
Статистична довідка
Острів Тайвань і прилягаючі до нього острова в південній частині східно-китайського моря офіційно зізнаються світовим співтовариством і більшістю країн миру як одна із провінцій Китайської Народної республіки.
Територія - 36,0 тис. кв. км. Населення - більше 21 млн. чіл. (1993 р.) , в основному китайці (близько 97%) . Рівень народжуваності становить близько 0.16%, смертності 0.5%. Середня тривалість життя в чоловіків 72 року, у жінок 76 років. Більше 9/10 дорослих тайваньцев грамотні. 16% економічно активного населення зайнято в сільському господарстві, 53% у промисловості й торгівлі, 7% - у керуванні й 22% - в інших галузях сфери послуг Адміністративний центр - Тайбей.
Основні торговельні партнери - США, Японія, Гонконг
Політичний пристрій держави
Адміністрація Тайваню ськладається з п’яти основах палат - юанів. Вищий законодавчий орган - Законодавчий юань. Йому підкоряється Виконавчий юань - вища виконавча влада. існують також контрольний, юридичний і екзаменаційний юані, функції яких полягають відповідно в тім, щоб контролювати роботу виконавчих органів; розробляти нові закони й доповнення до конституції; проводити іспити для службовців при надходженні в урядові заклади. Президент, Національні збори й палата мають однаковий строк повноважень - 6 років.
У середині 80-х років почалася реорганізація політичної системи на Тайваневі, основними пунктами якої стали ськасування воєнного стану легалізація опозиційних партій, зміна поколінь у парламенті. Спадкоємець Цзянь Цзинго - Чи Денхуей, представник корінного тайваньського населення, продовжив перетворення. При ньому прийняті закони про вибори, суспільні організації, добровільну відставку старих членів парламенту. Передбачається прийняття виправлень до конституції, спрямованих на подальшу реформу політичної структури.
У цей час на Тайваневі зареєстровано більше 40 політичних партій. Правляча партія Гоминьдан (2.4 млн. чіл.) зберігає твердий контроль над життям острова. Голова - Чи Денхуей. Найбільша опозиційна партія - Демократична прогресивна партія (діє з 1986 р., більше 20 тис. Чіл.) виступає за подальшу демократизацію політичного й громадського життя Тайваню. Голова - Сюй Синьлянь. На минулим у грудні 1992 р. виборах у Законодавчий юань ДПП набрала 30% голосів виборців.
Уряд Тайваню офіційно називає острів “Китайською республікою” і претендує на уряд усього Китаю, материкова частина якого, на думку Тайбея, тимчасово окупована комуністами. Зі своєї сторони Пекін уважає, що Тайвань повинен визнати уряд КНР і пропонує формулу “одна держава - дві системи” , відповідно до якого Тайвань стає особливим адміністративним районом під юрисдикцією єдиного Китаю, але має право зберегти свою соціальну систему. Тайбей не приймає цю формулу й пропонує свою - “одна країна - два уряди” . На основі висунутій Пекіном формули пропонується провести переговори між делегаціями КПК і Гомиьдана. Тайваньськая адміністрація відкидає цю ідею, пропонуючи в замін переговори на міжурядовому рівні, що не влаштовує Пекін, оськільки це означало б визнання їм уряду Тайваню.
Взаємини з Росією
У відносинах з Тайванем Російська Федерація виходить із того, що уряд КНР є єдиним законним урядом, що представляє весь Китай, а Тайвань - невід’ємна частина території Китаю. Ця позиція зафіксована в Спільній Декларації про основи взаємин між Російською Федерацією й КНР, підписаної в ході візиту в КНР Б. Н. Єльцина в грудні 1992 р. Росія не підтримує з Тайванем офіційних міждержавних відносин і контактів. Економічні, науково-технічні, культурні й ін. зв’язку між Росією й Тайванем здійснюються на неофіційній основі відповідно до Указу президента РФ “Про відносини між РФ і Тайванем” від 15.09.1992 р.
Засобу масової інформації
Найбільші газети на англійській і китайській мовах: “central daily news” ,” china news” , “Сhina times” ,” Ляньхе бао” , “Чхунго шибао” , “Чхунъян жибао” . Агенство “Сентрал ньюс ейдженси” ; є радіомовна корпорація Китаю Би-си-си, Тайваньськая телевізійна компанія.
Походження нинішнього правлячого режиму
В 1949 р. після перемоги народної революції в Китаї й проголошення Китайської Народної Республіки на Тайваневі влаштувалися представники ськинутого гоминьдановського режиму. З 1949 по 1971 р. саме тайваньци представляли Китай в ООН.
Чим викликане “Тайваньськое чудо” ?
Вхідний у четвірку нових індустріальних країн (НИС) Азії Тайвань за останні роки продемонстрував зразок Ефективного використання зовнішньоекономічних зв’язків в інтересах економічного й соціального розвитку.
Перебудова, Що Почалася тут, господарського механізму, що виявилася в переході від імпорт заміщення до експортної орієнтації, переконливо довела переваги вибраної моделі, висунувши Тайвань у число зовнішньоторговельних лідерів не тільки в Азіатсько-Тихоокеанського регіоні (АТР) , але й в усьому світі. Останні 15 років економіка острова розвивалася винятково динамічно, практично всі основні показники виросли в 10-15 разів.
Загальна стратегія розвитку Тайваню базується на західній моделі відкритої ринкової економіки, заснованої на приватній власності й законах вільного підприємництва з державним регулюванням.
Важливу роль у приськоренні індустріального розвитку Тайваню зіграв іноземний капітал. На відміну від інших держав, що розвиваються, Тайваню вдалося ефективно використовувати інвестиції й ті переваги, якими володіють транснаціональні корпорації для приськорення господарського розвитку.
На Тайваневі використовується “” стратегія розвитку, щовідбирає, науково-технічного потенціалу, при якій практичні результати досягаються за рахунок концентрації всіх науково-технічних ресурсів на найважливіших напрямках, таких, як мікроелектроніка, біотехнологія, тонка хімія, волоконна оптика й ін.
Однак, незважаючи на очевидні успіхи в розвитку науки й техніку, Тайвань поки ще зберігає своє периферійне положення стосовно индустриально-развитим країн, де концентруються фундаментальні науково-дослідні розробки, в остаточному підсумку визначальний подальший науково-технічний прогрес.
Динаміка економічного росту Тайваню
Після закінчення другої світової війни Тайвань, маючи один з найвищих у світі темпів росту економіки й експорту, перетворився в порівняно потужне в економічних відносинах адм. утворення. Нині Тайвань входить у групу нових індустріальних країн (НИС) “чотирьох малих економічних драконів” Східної Азії, до яких ставляться також Республіка Корея, Сінгапур і Гонконг, грає усе більше значну роль в економіці Азіатсько-Тихоокеанського регіону. В 1991 р. Вступив в організацію Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва.
Із середини 50-х років практично неспинно острів живе в смузі бурхливого економічного росту. ВВП за цей час збільшився в 14 разів, а дохід на душу населення проробив неймовірну еволюцію від 145 $ у рік в 1950 р. до 10570 $ в 1993 р. По цьому показнику острів займає 25-е місце у світі. По валютних запасах Тайвань міцно втримує 2-е місце у світі після Японії. Тайвань зумів домогтися міжнародного економічного визнання, вийшовши по обсязі торгівлі на 14-е місце у світі (162 млрд. $) і заслуживши репутацію одного з найбільш динамічних партнерів. Острів займає 12-е місце у світі по експорті, що в 1992 р. ськлав 83 млрд. $. За структурою експорт на 95.5 % ськладається із промислової продукції. Найважливішими торговельними партнерами Тайваню є США, Японія, Гонконг, ФРН, і КНР.
У структурі промисловості Тайваню виділяються мікроелектронна й комп’ютерна промисловість, а також нафтохімія, машинобудування й текстильна. По виробництву комп’ютерів, їхніх блоків і деяких видів електронно-обчислювальної техніки Тайвань обганяє трьох інших “азіатських тигрів” , уступаючи лише таким визнаним лідерам науково-технічного прогресу, як Японія, США, ФРН, Великобританія й Франція. По випуську микроевм, а також дисплеїв для них він став одним зі світових лідерів. Мікроелектронна й комп’ютерна промисловості дають більше половини ВВП острова.
Збережи - » ТАЙВАНЬ . З'явився готовий твір.