29 січня 1873 р. шхуна-бриг «Пілігрим», оснащена для китобійного промислу, виходить у плавання з порту Оклеанда, Нової Зеландії. На борті перебувають відважний і досвідчений капітан Ґуль, п’ять колишніх матросів, п’ятнадцятирічний молодший матрос - сирота Дикий Сенд, судновий кок Негоро, а також дружина власника «Пілігрима» Джемса Уэлдона - миссис УЭЛДОН з п’ятирічним сином Джеком, її чудакуватий родич, якого всі називають «кузен Бенедикт», і стара нянька негритянка Нун. Вітрильник тримає шлях у Сан-Франциско із заходом Ввальпараисо.

Через кілька днів плавання маленький Джек зауважує в океані перекинуте на бік судно «Вальдек» із пробоїною на носі. У ньому матроси виявляють п’ять виснажених негрів і собаку по кличці Динго. Виявляється, що негри: Том, шістдесятирічний старий, його син Бат, Остин, Актеон і Геркулес - вільні громадяни США. Завершивши роботу з контракту на плантації в Новій Зеландії, вони верталися в Америку. Після зіткнення «Вальдека» з іншим судном всі члени екіпажа й капітан зникли й вони залишилися одні. Їх переправляють на борт «Пілігрима», і через кілька днів уважного догляду за ними вони повністю відновлюють свої сили. Динго, за їхніми словами, капітан «Вальдека» підібрав у берегів Африки. Побачивши Негоро собака з незрозумілої причини починає люто ричати й виражає готовність на нього накинутися. Негоро воліє не показуватися на очі собаці, що, як видно, його довідалася

Через кілька днів капітан Ґуль і п’ятеро матросів, отважившиеся на шлюпці пуститися на лов киту, заміченого ними в декількох милях від корабля, гинуть. Дикий Сенд, що залишився на судні, бере на себе функції капітана. Негри намагаються під його керівництвом навчитися матроському ремеслу. При всій своїй мужності й внутрішній зрілості Дикий не володіє всіма навігаційними знаннями й уміє орієнтуватися в океані лише по компасі й лоту, що вимірює швидкість руху. Знаходити місце розташування по зірках він не вміє, чим і користується Негоро. Він розбиває один компас і непомітно для всіх змінює показання другого. Потім виводить із ладу лот. Його підступи сприяють тому, що замість Америки корабель прибуває до берегів Анголи і його викидає на берег. Всі мандрівники цілі. Негоро непомітно залишає їх і йде в невідомому напрямку. Через якийсь час, що відправився на пошуки якого-небудь поселення Дикий Сенд зустрічає американця Гэрриса, що, будучи в змові з Негоро, своїм старим знайомим, і запевняючи, що мандрівники перебувають на берегах Болівії, заманює їх на сто миль у тропічний ліс, обіцяючи дах і відхід на гациенде свого брата. Згодом Дикий Сенд і Том розуміють, що вони невідомим образом виявилися не в Південній Америці, а в Африці. Гэррис, догадавшись про їхнє прозріння, ховається в лісі, залишивши подорожан одних, і йде на заздалегідь домовлену зустріч Снегоро.

З їхньої розмови читачеві стає ясно, що Гэррис займається работоргівлею, Негоро також довгий час був знаком із цим промислом, поки влади Португалії, звідки він родом, за таку діяльність не присудили його до довічної каторги. Пробувши на ній два тижні, Негоро втік, улаштувався коком на «Пілігримі» і став чекати підходящого випадку, щоб потрапити назад в Африку. Недосвідченість Дика зіграла йому на руку, і його план був наведений у виконання набагато раніше, ніж він смів сподіватися. Недалеко від того місця, де він зустрічається з Гэррисом, коштує караван рабів, що йде в Казонде на ярмарок під предводительством одного їхнього знайомого. Караван коштує табором у десятьох милях від місцезнаходження мандрівників, на березі ріки Кванзи. Знаючи Дика Сенда, Негоро й Гэррис вірно припускають, що він вирішить довести своїх людей до ріки й на плоті спуститися до океану. Там^-те вони й припускають схопити їх. Виявивши зникнення Гэрриса, Дикий розуміє, що відбулося зрадництво, і вирішує по березі струмка дійти до більшої ріки. По дорозі їх наздоганяють гроза й люта злива, від якого ріка виходить із берегів і на кілька фунтів піднімається над рівнем землі. Перед дощем мандрівники забираються в спустілий термітник, висотою у дванадцять футів. У величезному мурашнику з товстими глиняними стінами вони перечікують грозу. Однак вибравшись відтіля, вони негайно попадають у полон. Негрів, Нун і Дика приєднують до каравану, Геркулесові вдається бігти

Миссис УЭЛДОН із сином і кузена Бенедикта ведуть у невизначеному напрямку. За час шляху Дику і його друзям неграм доводиться пережити всі тяготи переходу з караваном рабів і стати свідками звірячого звертання солдатів-охоронців і доглядачів з невільниками. Не витримавши цього переходу, по дорозі гине стара Нун.

Караван приходить у Казонде, де рабів розподіляють по бараках. Дикий Сенд випадково зустрічає Гэрриса й, після того як Гэррис, обманюючи його, повідомляє про смерті миссис УЭЛДОН і її сина, у розпачі вихоплює в нього через пояс кинджал і вбиває його. Наступного дня повинна відбутися ярмарок рабів. Негоро, що бачив здалеку’ сцену загибелі свого приятеля, просить дозволу в Альвеца, хазяїна каравану рабів і дуже впливового в Казонде особи, а також у Муани-Лунга, місцевого царька, дозволу після ярмарку стратити Дика. Альвец обіцяє Муани-Лунгу, не здатному довгий час обходитися без спиртного, по краплі вогненної води за кожну краплю крові білої людини. Він готовить міцний пунш, підпалює його, а коли Муани-Лунг п’є його, те його наскрізь проспиртоване тіло раптово загоряється й царьок зотліває до самих костей. Його перша дружина - королева Муана влаштовує похорони, під час яких за традицією вбивають численних інших дружин царька, скидають у котлован і затопляють його. У тім же котловані перебуває й прив’язаний до стовпа Дикий

Він повинен загинути

Миссис УЭЛДОН із сином і кузеном Бенедиктом тим часом теж живуть у Казонде за огорожею факторії Альвеца. Негоро тримає їх там у заручниках і хоче одержати від містера УЭЛДОНА викуп у розмірі ста тисяч доларів. Він змушує миссис УЭЛДОН написати чоловікові лист, що, повинне сприяти здійсненню його плану, і, залишивши заручників на піклування Альвеца, відбуває в Сан-Франциско. Один раз кузен Бенедикт, жагучий колекціонер комах, женеться за особливо рідкою жужелицею. Переслідуючи її, він непомітно для самого себе через кротячий лаз, що проходить під стінами огорожі, виривається на волю й біжить дві милі по лісі в надії все-таки схопити комаха. Там він зустрічає Геркулеса, все це час, що перебувався поруч із караваном у надії чим-небудь допомогти своїм друзям

У цей час у селі починається тривалий, незвичайний для цієї пори року злива, що затопляє всі найближчі поля й загрожує залишити жителів без урожаю. Королева Муана запрошує в село чаклунів для того, щоб вони прогнали хмари. Геркулес, піймавши в лісі одного з таких чарівників і переодягшись у його вбрання, причиняється німим чаклуном і приходить у село, вистачає здивовану королеву за руку й веде неї у факторію Альвеца, Там він знаками показує, що в лихах її народу винуваті біла жінка і її дитина. Він вистачає їх і несе із села. Альвец пробує затримати його, але уступає перед натиском дикунів і виявляється змушений відпустити заручників. Пройшовши вісім миль і нарешті звільнившись від останніх цікавих жителів села, Геркулес опускає миссис УЭЛДОН і Джека в човен, де вони зі здивуванням виявляють, що чаклун і Геркулес - це одна особа, бачать Дика Сенда, урятованого Геркулесом від смерті, кузена Бенедикта й Динго.

Не вистачає тільки Тома, Бата, Актеона й Остина, яких ще раніше продали в рабство й погнали із села. Тепер мандрівники мають нарешті можливість на човні, замаскованої під плавучий острівець, спуститися до океану. Час від часу Дикий виходить на берег, щоб поохотиться. Через кілька днів шляху човен пропливає повз село людожерів, розташованої на правом бережу. Те, що по ріці пливе не острівець, а човен з людьми, дикуни виявляють після того, як вона виявляється вже далеко спереду. Непомітно для мандрівників дикуни по березі переслідують човен у надії на видобуток. Через кілька днів човен зупиняється в лівого берега, щоб не бути затягнутої у водоспад. Динго, тільки-но вистрибнувши на берег, спрямовується вперед, немов учуяв чийсь слід. Мандрівники натикаються на маленьку халупу, у якій розкидані вже побілілої людської кістки

Pages: 1 2