Порпора засмучений невдачею Консуэло. Довідавшись же про змову Гайдна й Консуэло, у результаті якого він став давати уроки починаючому композиторові, він приходить у лють. Але юнак уже досяг своєї мети: навчився в маэстро всьому, чому хотів

Консуэло починає мучити питання: чому із замка Велетнів не відповідають на її листи? Тим більше, що з її останнього листа випливало, що вона любить Альберта й усе більше відмінюється до шлюбу з ним. Правда, цей лист потрапило в руки Порпори, але він затверджує, що відправив його.

Консуэло всі частіше подумки звертається до Альберта. Однак, коли Порпора повідомляє їй про запрошення виступати в Берліні, вона з радістю погоджується, вирішивши, що повернення на сцену стане вирішальним випробуванням її любові. До того ж іноді в неї миготить думка про те, що, можливо, графові Християнові вдалося вмовити сина відмовитися від нерівного шлюбу спевичкой.

Порпора й Консуэло пускаються в шлях. Прибувши в Прагу, вони бачать на мосту барона Фрідріха фон Рудольштадт, брата графа Християна. Він благає Консуэло їхати з ним у замок: граф Альберт умирає, і перед смертю хоче сполучатися з нею шлюбом і залишити їй свій стан. Сім’я благає Консуэло виконати останнє бажання Альберта. Порпора страшно незадоволений, він хоче, щоб його учениця викинула цього графа з голови. Але Консуэло непохитна:

вона їде взамок.

Побачивши Альберта, Консуэло кидається до нього: вона почуває, що любить. Але пізно: Альбертові залишилося жити лічені хвилини. Граф Християн заявляє, що Порпора написав йому, що ніколи не дасть згоди на шлюб Консуэло з Альбертом, а «його вихованка сама відмовляється від нього». «На жаль! Це й завдало смертельного удару молодому графові», - додає він

Альберт і Консуэло прощають старого маэстро. Священик робить обряд. «Урятований!» - викликує Альберт і вмирає. Але, коштуючи біля його труни, Консуэло не відчуває подиху смерті. «Немає смерті, Альберт! <…> серце моє почуває це, тому що тепер я люблю тебе більше, ніж коли-небудь,», - шепотить вона. Безутішні рідні хочуть залишити дівчину в замку, віддати їй спадщина Альберта, але та від усього відмовляється і їде разом Спорпорой.

В останніх рядках автор повідомляє, що самі терплячі можуть прочитати наступний роман про подальші мандрівки Консуэло й про те, що трапилося із графом Альбертом після його смерті

Е. В. Морозова

Pages: 1 2