Дія розвертається в 40-50 р. XVIII в. Разом з його героїнею, що видається співачкою Консуэло, читач із сонячної Венеції попадає в похмурий Богемский ліс, іде по дорогах Чехії, Австрії й Пруссії

Консуэло, дочка циганки, що не знала свого батька, від природи наділена дивними музичними здібностями й має чудесний голос. Працьовита й скромна, вона стає улюбленою ученицею відомого педагога-музиканта Порпори, що, угадавши в ній щирий талант, безкоштовно дає їй уроки. Мати дівчинки вмерла, і вона живе одна; її опікує хлопець-сирота Андзолетто, що також володіє чудесним голосом, але не має ні посидючості, ні старання Консуэло. Діти люблять один одного чистою, безневинною любов’ю

Вступивши в пору юності, Андзолетто стає теперішнім красенем, Консуэло, що колись уважали поганулею, також надзвичайно покращала. Андзолетто звикає до легких перемог - як над жінками, так і на музичному поприщі. Його заступник, граф Дзустиньяни, запрошує його до себе в театр. Спів Андзолетто прихильно зустрінутий у салонах Венеції

Майже одночасно з Андзолетто дебютує Консуэло, після виступу якої всі розуміють, що їй немає рівних ні по майстерності, ні по голосі. Консуэло далека марнославству, у душі ж Андзолетто прокидається заздрість

Дружні почуття, що харчують Андзолетто до подруги дитинства, переростають у пристрасть. Консуэло згодна стати його дружиною, але Андзолетто й думати не хоче про законний шлюб, намагаючись переконати кохану, що це перешкодить їхній артистичній кар’єрі. Консуэло згодна чекати. Її цільній і ясній натурі претят неправда й лицемірство, у той час як її друг давно звик хитрити й вивертатися. От і зараз він потай від Консуэло завів інтрижку із примадонною, коханкою графа Дзустиньяни Кориллой. При цьому він утішає себе тим, що Консуэло сподобалася графові Дзустиньяни, а виходить, той неодмінно зробить її своєю коханкою. Тому він, Андзолетто, має право відбити в графа його кохану

Корилла усе більше закохується в Андзолетто, улаштовує йому сцени ревнощів. Андзолетто всі яростней заздрить успіху Консуэло, що супроводжує їй, де б вона не виступала - у храмі або на сцені комічної опери. Граф Дзустиньяни молить Консуэло подарувати йому свою любов. Зштовхнувшись із настільки далекої їй закулісним життям театру, Консуэло жахається й біжить із Венеції. За рекомендацією Порпори вона їде в стародавній замок Велетнів, розташований на границі Чехії й Німеччини, щоб тимчасово стати компаньйонкою й учителькою музики юної баронеси Амалии, нареченої молодого графа Альберта. Сам Порпора збирається через якийсь час відбути у Відень, куди до нього потім і приїде улюблена учениця

Замок Велетнів належить сім’ї Рудольштадт, чеської по походженню, але заради порятунку спадкоємців «онемечившей» своє прізвище під час Тридцятирічної війни. З тих пор Рудольштадти живуть у своєму маєтку, виявляючи собою приклад вірних католиків і відданих слуг Марії-Терезії

Останній представник цього знатного й доблесного роду, молодий Альберт, єдиний син графа Християна, «досяг тридцятирічного віку, не пізнавши й не ища іншої честі й слави, крім тієї, який володів по народженню й стану». Многим поводження Альберта здається дивним: він оточує себе людьми із простолюду, намагається роздати якнайбільше грошей бедним, з ним часто трапляються «припадки непробудного сну», він плутає роки й десятиліття, приймає себе за свого далекого предка Подебрада. Перед поглядом його раз у раз виникають картини з історії старої Чехії:

бою гуситів, страти протестантів, ченці, повішені на галузях дуба, грізний одноокий Жижка, що мстить за зганьблену честь своєї сестри Ванди…

Граф Християн і його сестра, кононисса Венцеслава, хочуть женити Альберта на його двоюрідній сестрі Амалии, з якої той був дружний у дитинстві. Приїхавши разом з батьком у замок, Амалия знемагає від нудьги, а Альберт, здається, зовсім не зауважує її присутності. Амалия радісно зустрічає компаньйонку, хоча вона й трохи розчарована її сумовитим видом

Консуэло робить величезне враження на Альберта. Встаючи через стіл, цей молодий аристократ, одягнений в усі чорне, з недбало звисаючими волоссями й чорною бородою на засмаглій особі, подає Консуэло руку, отчого в тієї починає кружлятися голова, а Амалия, хоч вона й не любить графа, почуває укол ревнощів

Один раз граф Альберт зникає. Звичайно його не буває кілька днів, а вернувшись, він поводиться так, начебто він відлучався всього на кілька годин. Однак цього разу його відсутність стає затяжним, сім’я перебуває в постійній тривозі. Пошуки на околицях замка ні до чого не приводяться

У дворику перед вікнами Альберта Консуэло зауважує колодязь із дивно мутною водою. Спостерігаючи за ним, вона бачить, як Зденко випускає відтіля воду й спускається вниз. Випливаючи за ним, дівчина виявляє підземний хід, що веде в печери під таємничою скелею Шрекенштейн.

Консуэло спускається в колодязь, і, блукаючи по підземних коридорах, виявляє притулок Альберта. Молодий граф марить - він те називає дівчину зганьбленою сестрою Жижки, те своєю матір’ю Вандою…

Своїм звучним, виразним голосом Консуэло вдається вивести його із забуття, і вони разом вибираються наверх. Консуэло просить Альберта пообіцяти їй не ходити без її впещери.

Від потрясіння, пережитого в підземних володіннях Альберта, дівчина занедужує, і молодий граф, немов досвідчена доглядальниця, виходжує її. Коли здоров’ю її більше ніщо не загрожує, він зізнається їй у любові й просить її стать його дружиною. Консуэло розгублена: її власне серце для неї поки ще загадка. Граф Християн приєднується до прохання сина

Зненацька в замку з’являється Андзолетто; він видає себе за брата Консуэло. Після скандалів у Венеції йому вдається одержати рекомендаційні листи в Прагу, Відень і Дрезден. Довідавшись, що Консуэло живе в замку Рудольштадт, він вирішує побачити з нею й відбити її в молодого графа, що, по слухах, зробив її своєю коханкою. Андзолетто загрожує зіпсувати репутацію Консуэло, якщо та вночі не відкриє йому двері своєї спальні

Дівчина в розпачі: вона розуміє, що більше не може любити Андзолетто, але вона поки не випробовує любові й до Альберта. Тоді Консуэло пише графові Християнові, що відправляється у Відень, до свого вчителя й названого батька Порпоре, щоб розповісти йому про речення графа й випросити в нього ради. Під покривом ночі Консуэло біжить із замка

В околишньому лісі вона зустрічає юного Йосипа Гайдна; він іде в замок Велетнів просити заступництва знаменитої Порпорини, щоб та поклопоталася за нього перед маэстро. Гайдн почуває в собі покликання композитора; його вчителі музики навчили його всьому, що знали самі, і тепер йому хочеться повчитися в самого Порпори. Консуэло зізнається, що вона і є Порпорина, і пропонує юнакові подорожувати разом. Для більшої безпеки вона переодягається в чоловічий костюм

По дорозі вони попадають у лабети вербувальників прусского короля Фрідріха, і тільки хоробрість барона Фрідріха фон Тренка рятує їх від солдатчини. Зупинившись на нічліг у будинку доброго каноніка, що обожнює музику, Консуэло є присутнім при пологах Корилли. Новонароджену Андзолину, батьком якої є Андзолетто, примадонна підкидає канонікові, а сама мчиться у Відень у надії одержати ангажемент в оперу Марії-Терезії

Добравшись до австрійської столиці, Консуэло знаходить житло Порпори. Знаючи примхливу вдачу маэстро, вона радить Гайдну надійти до нього лакеєм, щоб той звик до нього й сам почав навчати його музиці. Юний Йосип треба її раді

Консуэло виступає у віденських салонах, їй супроводжує успіх. Порпора пишається своєю ученицею. Однак поступово по місту повзуть слухи, що Консуэло - коханка Гайдна, тому що вони живуть під одним дахом. Про її відносини з Гайдном запитує під час аудієнції й імператриця Марія-Терезія, що вважає себе поборницею моральності й сімейного вогнища. Дівчина відповідає скромно, але з достоїнством, викликаючи тим самим роздратування коронованої особи:

Марія-Терезія любить, щоб її смиренно просили й погоджувалися з нею. Консуэло ж, почувши, як імператриця звеличує моральність Корилли, остаточно втрачає повагу до володарки Австрії. У результаті ангажемент дастается не їй, а Корилле,

Pages: 1 2

Збережи - » Сюжет роману Жорж Санд «Консуэло» . З'явився готовий твір.