Особливо важлива в “Євгенію Онєгіні” проблема боргу й щастя. По суті, Тетяна Ларіна - не любовна героїня, це героїня совісті. З’явившись на сторінках роману 17-літньою провінційною дівчиною, що мріє про щастя з коханим, вона на наших очах виростає в дивно цілісну героїню, для якої поняття честі й боргу - вище всього. Ольга, наречена Ленского, незабаром забула загиблого юнака: “младой улан її зачарував”. Для Тетяни смерть Ленского - трагедія. Вона проклинає себе за те, що продовжує любити Онєгіна: “Вона повинна в ньому ненавидіти вбивцю брата свого”. Загострене почуття боргу домінує в образі Тетяни. Щастя з Онєгіним для неї неможливо: немає щастя, побудованого на безчесті, на нещасті іншої людини. Вибір Тетяни - вищий моральний вибір, сенс життя для неї - у відповідності вищим моральним критеріям.

Кульмінаційний момент сюжету - 6-ая глава, дуель Онєгіна й Ленского. Цінність життя перевіряється смертю. Трагічну помилку робить Онєгін. У цей момент особливо яскраве протиставлення його розуміння честі й боргу тому змісту, що вкладає в ці слова Тетяни. Для Онєгіна поняття “світської честі” виявляється значніше морального боргу - і він платить страшну ціну за допущену зсув моральних критеріїв: на ньому навіки кров убитого їм приятеля.

Автор зіставляє два можливих шляхи Ленского: піднесений і приземлений. І для нього важливіше не те, яка доля реальніше - важливо, що ніякий не буде, Ленский убитий. Для світла, що не відає щирого сенсу життя, саме людське життя - ніщо.

Pages: 1 2