Борис Пастернак - один із кращих поетів Росії XX століття. Представник поезії «срібного віку»; член футуристичної групи «Центрифуга»; найосвіченіший поет свого часу - знав чотири мови; чудовий піаніст. Неприборкане, шалене захоплення від життя, хаос запахів, барв, звучань і почуттів у перших віршах поета, близькість творчості раннього Пастернака до нових течій у поезії; перевантаженість ранніх віршів образами, метафорами; складність сприймання ранньої лірики поета; збірка «Сестра моя - жизнь». В той час, коли першочерговими були теми будівництва соціалізму, писав про природу, любов, поезію, диво людського існування. Творчість зрілого Б. Пастернака - Лаконічність, стрункість віршів, сила і ясність; збірка «Второе рождение». Сприйняття природи як подій власного життя; «Слова весна», «Стога»; олюднення пейзажу, вірш «Боли земли».)

Тема самовідданості в творчості поета. Лейтмотив циклу віршів у 50 м роки - «цель творчества - самоотдача, а не шумиха, не успех». Стиль пізнього Б. Пастернака. - Особлива ясність, виразність, просиплення, прагнення зрозуміти й осмислити незбагненні протиріччя житія, повнота життя у всіх його проявах; «Во всем мне хочется дойти до самой сути»; цикл «Переделкино». Поезія Б. Пастернака пробуджує любов до життя.