Африканці завжди надавали великого значення красі й мудрості прислів’їв та приказок, вірили в їхню необхідність: «Розмова без приказки — м’ясо без солі», «Прислів’я в розмові — як солодкий мед в глечику», «Хто зрозумів прислів’я, той мудрий». Саме в прислів’ях та приказках виявляється народна мудрість, національні риси того чи іншого народу, в них узагальнено життєвий досвід багатьох поколінь. Гірко звучать африканські прислів’я про рабство, адже мільйони темношкірих були позбавлені волі. Тому й кажуть африканці: «Раб завжди винен», «Коли ховається в затінок, він позбавляє себе єдиного, що йому належить — сонячного проміння», «Воля дорожча від золота». Нема такого народу, який би не любив свою Батьківщину, однак для африканців, мабуть, ця любов особлива, бо в їхній душі вона поєднується з прагненням свободи: «Людина на Батьківщині — як лев у лісі чи крокодил у річці», «Людина без Батьківщини — як насіння без землі». Африканці неодноразово повставали проти іноземних загарбників, захищаючи свій край і волю. Особиста хоробрість завжди була взірцем для наслідування у всіх африканських народів і племен. Це відображено в численних прислів’ях: «Герой і помре героєм», «Славетне не вмре», «Страх — ніщо, мужність — усе». «Життя — це праця» — стверджує прислів’я народу аманті. Воно близьке за змістом до безлічі висловів інших африканських народів, наприклад: «Щоб злетіти в небо — потрібні крила, шоб заслужити повагу — потрібна праця». Деякі африканські прислів’я здавна відомі нам, але мають зовсім інший внутрішній зміст, як прислів’я «Рука руку миє, а обидві — обличчя». На відміну від українського відповідника, тут ідеться про дружбу та товариську підтримку. Яскрава образність, несподіваність думки, точність висловлювань в африканських прислів’ях зачаровують представників інших народів, дають змогу скласти уявлення про етнічні особливості культури народів Чорного континенту.