Алмази являють собою найцікавіший і необикновеннейший ресурс. Раніше, аж до XV століття, людство знало лише одну сторону цього дивного мінералу: те, що вони незвичайно тверді. До середніх століть вони цінувалися нижче смарагда або рубіна. І тільки в XVII столітті гранильщики винайшли спеціальне огранювання мінералу: брильянтову, котра максимально підкреслює його достоїнства.
У ювелірній справі цінуються тільки безбарвні камені без відтінку, за винятком блакитного, і без вад - так звані алмази “чистої води” . На ювелірні цілі йде не більше 10-15% добутих каменів.
Основна маса алмазів використовується в техніку. З них виготовляють абразиви, бури для проходки глибоких шпар у твердих породах, різці для обробки металів, і т. д.
Алмаз відомий уже близько 5 тис. років. Історики припуськають, що вперше він був виявлений в Індії в річкових розсипах. Йому здавна приписують магічні властивості, а найбільш великі знамениті кристали й вироби з них обкутані ореолом містичних легенд. Індії протягом багатьох століть належала монополія на поставку цього незвичайного каменю. Саме тут знайдені такі знамениті алмази, як “ Кох-І-Нір” , “Регент” , “Орлів” , “Шах” і ін.
На початку XVIII в. індійські збирай минулого вже сильно виснажені. А с 1714 р. після знахідки алмаза в Бразилії почалася перша алмазна лихоманка. Виникло містечко Диамантино, де працювали тисячі старателів. Індію перестала бути монополістом.
У Бразилії сьогодні щорічно добуваються алмази загальною вагою близько 400.000 каратов (близько 80 кг) , але серед них досить мало великих.
У Росії перший алмаз був знайдений в 1829 р. Трохи пізніше були виявлені річкові розсипи з невеликою кількістю дрібних алмазів. Однак, незважаючи на не припиняються 150 років пошуки, значних розсипів у нашій країні знайдено не було.
З 1867 р. почався видобуток алмазів у Південній Африці, з багатих річкових розсипів, а в 1890 р. відбулося сенсаційне відкриття нового типу родовищ - кимберлитових трубок - також у Південній Африці, поблизу селища Кимберли.
Алмазні трубки відкрили нові можливості для гірничорудного виробництва. До кінця першого десятиліття XX в. в Африці були виявлені сотні родовищ. Пізніше, в 1940 р. у Танзанії була виявлена найбільша й найбагатша трубка Мвадуи. Її розмір - 1625х1070 м. В 70-х рр. з кімберлітів і численних розсипів на околицях трубки щорічно добувалося близько 1 млн. каратов.
Однак, незважаючи на більшу популярність кимберлитових трубок, більше 90% маси всіх коли-або витягнутих алмазів, було отримано з розсипів. Адже зміст алмазів у кімберліті надзвичайно мало - близько 1 карата на 3 т кімберліти.
Прорив Росії в число алмазодобувних країн відбувся в 50-60 гг. XX в. і пов’язаний з відкриттям якутських родовищ. За 40 років у Якутії відкриті ще десятки родовищ. Росія стала однієї із провідних країн по видобутку чудового каменю.
В 70-х рр. XX в. на одне із провідних місць по видобутку алмазів висувається Австралія, де було зроблено незвичайне відкриття. Тут були виявлені алмазоносние трубки, ськладені не кімберлітами, а родинними їм породами - лампоритами.
Найбільш багата трубка Аргайл була відкрита наприкінці 1979 р. У цей час тільки із цього родовища щорічно витягають 25 млн. каратов. Австралія впевнено посіла друге місце по видобутку алмазів після ПАР на світовому сировинному ринку, стійко одержуючи щороку 30-40 млн. каратов. Попит на алмази настільки великий, що провідні гірничорудні компанії й державні підприємства миру продовжують пошук нових родовищ. Росія істотно збільшила свій алмазний потенціал завдяки відкриттю на узбережжя Білого моря нової провінції. Є відомості про знахідки в Примор’я. Кілька десятків кимберлитових трубок із промисловими алмазами в найближчі роки ще більше усталять наше положення в Міжнародному алмазному синдикаті, що захопив монополію по збуті природних алмазів, що добуваються в багатьох країнах миру (ПАР, Намібія, Заїр, і ін.) . Нижче приводиться таблиця обсягів виробництва алмазів найбільшими алмазодобувними країнами:
Країна |
Діаманти |
Технічні алмази |
Усього |
ПАР |
0,69 |
1,22 |
1,91 |
Заїр |
0,05 |
1,45 |
1,50 |
Ботсвана |
0,15 |
0,84 |
0,99 |
Намібія |
0,24 |
0,01 |
0,25 |
Усього |
2,02 |
5,80 |
7,82 |
Таблиця 1: Обсяги виробництва алмазів найбільшими алмазодобувними країнами на 1982 г, млн. м.
Остання сенсація в цій галузі пов’язана з відкриттям великих родовищ алмазів у провінції Британська Колумбія - відомому золоторудному районі Канади. Немає ніяких сумнівів, що вже на початку наступного тисячоріччя на світовий ринок буде надходити значне число канадських алмазів.
У світі неухильно росте видобуток алмазів - від декількох десятків мільйонів каратов в 50- 60-х рр. XX в. до більше 100 млн. каратов в 1990 р. Але алмазний потенціал Землі далеко не вичерпаний. Учені вважають, що, наприклад, у Росії цілком можливі відкриття родовищ у Підмоськов’я, або, приміром, у Ярославській і Тульській областях.
Срібло - другий за значенням дорогоцінний метал після золота. У природі воно зустрічається й у самородному стані, і в сплаві із золотом (електрум) і в з’єднанні із сіркою.
В V-VI в. до н. е. найбільш великим центром видобутку металу були Лаврийськие рудники в Греції. Наприкінці VI - середині I вв. до н. е. центр виробництва змістився в Іспанію й Карфаген. В II-XIII вв. діяла безліч срібних рудників, а в XV-XVI вв. головним районом видобутку срібла стали Рудні гори.
Відкриття Америки привело до відкриття найбагатших родовищ. Кордильєри від Аляськи до Вогненної землі залишаються головним джерелом срібла. Теперішньою ськарбницею є Мексика. На її частку доводиться третина всього добутого в 1521-1945 р. срібла - 205 тис. тонн. Вона й зараз займає провідне місце, добуваючи щорічно близько 3 тис. т.
Перше власне срібло в Росії було добуто на Нерчинських рудниках у Забайкалье в 1704 р. Однак його добувалося мізерно мало. Докорінний перелом у срібній індустрії намітився тільки в 60-х рр. XX в., коли освоїли численні родовища Далекого Сходу.
По даним 1989 р. багато десятиліть країни Американського континенту поставляють більше 55% усього срібла щорічно. Більша частина що залишилися 45% доводиться на Австралію й Росію.
Із середини XX в. срібло перестало бути металом, з якого тільки чеканилися монети. Виникнення й розвиток таких галузей промисловості, як фотографія, електротехніка, радіоелектроніка, привели до різкого збільшення попиту на срібло й вилученню його із грошового обігу. Цей метал володіє найвищої серед металів електропровідністю. Хімічно малоактивний, у присутності сірководню темніє. Срібло має бактерицидні властивості. Головне достоїнство срібла в тім, що його набагато більше, ніж золота.
Орієнтовні підрахунки показали, що всього витягнуте з надр більше 700 тис. т цього благородного металу. І в майбутньому у світі стійко збережеться високий попит на срібло. Уже зараз спостерігається його недостача, що стримує розвиток новітніх технологій. Більш імовірно, що в майбутньому ськоротяться сфери застосування срібла, тому що обмеженість запасів приведе до настільки високих цін, що ськрізь, де тільки можна, будуть намагатися використовувати замінники срібла.
Платина й метали платинової групи (палладій, родій, осмій, рутеній і іридій) були останніми благородними металами, освоєними людством. Платиноиди завжди зустрічаються разом і накопичуються в гірських породах, що утворилися з мантійних магм. Рівні змісту платиноидов надзвичайно низки. Найпоширеніші серед них платина й палладій мають середній зміст у земній корі всього 0,0000005%, а інші й того менше.
До XX в. основними виробниками металу були Бразилія й Росія. Основними його джерелами протягом останніх 50 років є три гірничорудних гіганти: Південна Африка (рудники Бушвельда - 50% світового видобутку) ; Канада (рудники Садбери) і Росія (Норильськие рудники) - разом 10-12% світового виробництва.
Країна |
Виробництво, т |
Запаси, т |
СРСР |
N·10 |
N·1000 |
ПАР |
80,9 |
30200 |
Канада |
5,9 |
280 |
США |
0,2 Pages: 1 2 Збережи - » Світові ресурси й видобуток алмазів і дорогоцінних металів . З'явився готовий твір. |