Зазначимо, що це поняття також трактується неоднозначно і може виступати видом соціально-педагогічної діяльності (Л. Линник); прирівнюватися до первинної профілактики (І. Шишова, О. Приступа); бути одним з видів соціально-правового захисту підлітка (О. Пилипенко).

Незважаючи на різні варіанти використання цього терміну, дослідники погоджуються в тому, що метою соціально-педагогічної профілактики є своєчасне виявлення та виправлення несприятливих інформаційних, педагогічних, психологічних, організаційних та інших факторів, що впливають на підлітка, створення оптимальних соціально-педагогічних умов для відновлення його позитивного потенціалу, прояву різноманітних видів його активності. Діяльність фахівця передбачає як безпосередній вплив на підлітка, так і на виховний мікросоціум дитини (педагоги, батьки, група однолітків), змінюючи характер їхнього ставлення, впливу на дитину (Л. Линник, Р. Овчарова).

Соціально-педагогічна профілактика поряд з соціальною профілактикою часто виступають синонімами, але на нашу думку, особливості соціально-педагогічної профілактики полягають у тому, що: а) вона спрямована на окремо визначене негативне явище – адиктивна поведінка (О. Пи-липенко, Г. Золотова), девіації соціального здоров’я (О. Приступа) тощо; б) передбачає як безпосередньо роботу з дітьми та підлітками, так і роботу з іншими суб’єктами, результат якої все одно опосередковано впливає на підлітків; в) вона орієнтується не тільки на минуле та теперішнє (тобто негативні причини та фактори, які впливають), але й на майбутнє творення – сприяння формуванню визначеної поведінки, створення умов для повноцінного функціонування суспільства або особистості; в організації життєдіяльності та дозвілля [6].

Аналіз обраної нами понятійної тріади та різноманітних дефініцій попередження вживання наркотичних речовин (Г. Золотової, В. Оржехов-ської, О. Пилипенко, Н. Пихтіної та ін.) дозволив нам виділити останній елемент нашої тріади та концептуальне важливе для нас поняття – «соціально-педагогічна профілактика вживання психоактивних речовин підлітками», яке ми визначаємо як превентивну діяльність спеціаліста, спрямовану на своєчасне виявлення й усунення факторів, які впливають на вживання ПАР підлітками, з метою створення умов для покращення їхньої соціальної ситуації розвитку та сприяння в позитивній самореалізації.

Отже, визначення поняття «соціально-педагогічна профілактика вживання психоактивних речовин підлітками», достатньо повно відображає його сутнісні характеристики та обумовлює відповідну мету, завдання та засоби реалізації.

Аналізуючи сутнісні характеристики поняття «соціально-педагогічна профілактика вживання психоактивних речовин підлітками», можна зробити наступні висновки:

1. Підлітковий вік є особливо сенситивним з точки зору залучення до вживання психоактивних речовин; реакція емансипації, групування з ровесниками, загострення акцентуацій характеру, формування самооцінки, пошук власного сенсу життя та неможливість задовольняння актуальних потреб виступають фактором систематичного вживання ПАР. Соціально-психологічні особливості сучасного стану споживання психоактивних речовин підлітками свідчать про наявність серйозної небезпеки для подальшого розвитку українського суспільства.

2. Психоактивні речовини впливають на психіку людини, викликають залежність, негативно впливають на здоров’я. Найвдаліша стратегія щодо зниження рівня вживання психоактивних речовин підлітками та подолання алкоголізму, наркоманії, токсикоманії є профілактика.

3. Соціальна профілактика є напрямком соціально-педагогічної діяльності (вона конкретизує та розширює спектр попереджувальних заходів, деталізує перелік проблем, на які повинні бути розраховані профілактичні дії, спирається на внутрішні позитивні ресурси особистості) та виступає видом соціальної роботи.

4. Особливостями соціально-педагогічної профілактики є те, що вона спрямована на окремо визначене негативне явище (вживання ПАР підлітками), передбачає як безпосередню роботу з неповнолітніми клієнтами, так і роботу з іншими суб’єктами, результат якої все одно опосередковано впливає на підлітків, орієнтується не тільки на негативні причини та фактори, а й на майбутнє сприяння формуванню поведінки, створення умов для повноцінного функціонування суспільства або особистості, відновлення її позитивного потенціалу, прояву різноманітних видів активності.

5. «Соціально-педагогічна профілактика вживання психоактивних

речовин підлітками» – це превентивна діяльність спеціаліста, спрямована

на своєчасне виявлення й усунення факторів, які впливають на вживання

ПАР підлітками, з метою створення умов для покращення їхньої соціальної ситуації розвитку та сприяння в позитивній самореалізації.

Перспектива подальшого наукового пошуку стосовно означеної проблеми полягає у науковому обґрунтуванні мети та завдань соціально-педагогічної профілактики вживання психоактивних речовин підлітками.

Олексій Мурашкевич

Асистент

Кафедри соціальної педагогіки

Та соціальної роботи

Луганський національний університет

Імені Тараса Шевченка

Pages: 1 2