«Марія» — роман-хроніка, роман-спалах, який У. Самчук присвятив матерям, які загинули голодною смертю на Україні у 1932—1933 роках. Роман «Марш» — це хроніка життя жінки-селянки, яка є втіленням трагедії всієї України. Марія, центральний персонаж твору, — трудівниця, дружина, матір. Це жінка, яка кохала, раділа, працювала, ростила дітей і все життя тяжко страждала. Рано залишилася сиротою. В дні похорону батька, а потім матері сиділа маленька дівчина і голодна. Вона ще не до кінця усвідомила трагедію втрати батьків, та вже знала, що таке голод. Із напівголодного існування почалося її подружнє життя з Гнатом.

Марії випала така доля, що біди сипалися на голову бідолашної жінки, мов із решета. Не втішившись і не отямившись після одного нещастя, Марія стикається з новим випробуванням. Скільки вимучилась Марія, чекаючи на взаємне кохання Корнія, великим потрясінням для неї була смерть першої дитини, звістка про загибель сина Демка. Витримала вона і образливі сварки з її свекрухою, і справжнє пекло, яке очікувало на неї у родині Корнія, побої і лють рідного чоловіка.

Все життя Марія тяжко працювала, все життя вона когось рятувала: Корнія від ледарства, господарство від занепаду, Гната від тюрми, дітей від голоду. Цю сильну духом жінку не здолали ані труднощі, ані важка робота, ані розлади сімейного життя. Її здолав голод і трагедія власного роду. Безлад, руйнування сталого життєвого ладу, божевілля дочки і смерть онуки — все це забрало в Марії останні сили. Марія не боялася смерті, вони з Гнатом перейшли межу душевних стосунків ще на землі і, вмираючи, вона наче починала поволі передивлятися розгорнену Гнатом книгу свого життя».

Марія — духовно сильна натура, працьовита, розумна. Недаремно автор називає її Марією, іменем, яке перекладається як «противитися» або «гірка». Улас

Самчук створив типовий образ жінки, який є уособленням материнства, уособленням гіркої долі самої України. Смерть Марії — це засторога автора, попередження про можливе випробування для українського народу, це заклик дбати про долю свого народу, піклуватися про майбутнє своєї держави.