Ваніна Ваніні - римська аристократка, «чорноволоса дівчина з вогненним поглядом», що харчує презирство до боязких і незначним душею молодим людям її кола, але самозабутньо полюбила юного карбонарія, чия відвага й готовність загинути за звільнення Італії від австрійців відповідають пристрасності й гордості, які виділяють її саму. Виявившись перед необхідністю принести жертву боргу, В. і Пьетро, подібно персонажам літератури класицизму, повинні вибирати між вірністю батьківщині й вірністю почуття, і це вибір долі. В. вибирає любов; щоб зберегти Пьетро, вона видає поліції інших учасників очолюваної їм венти. Доконане з любові злочин не підлягає виправданню; воно неиськупаемо, які б титанічні зусилля не додавала В. з метою визволити з в’язниці улюбленого, що добровільно здався, щоб зняти із себе підозри в зрадництві. Доля В. - ненависть ожидающего страти Пьетро й шлюб з людиною з вищого світла, хоча вона до нього в найкращому разі байдужа. Сум’яття душі, що заглушає голос розуму й змушує забути про кодекс честі, яким виключається сама можливість доносу, переборене В., що зштовхнулася з реальністю розправи над своїм обранцем: слабість переміняється розпачливою сміливістю, любов спонукує не зупинятися ні перед чим у прагненнях урятувати йому життя. Проте фінал історії В. катастрофічний, оськільки героїка сполучається насамперед з поняттям громадського обов’язку.