Стара суперечка й вічно живі питання.(Гамлет) Усе, що створено Шекспіром, відзначено печаткою геніальності. Його сонети вважаються вершиною поезії. Імена персонажів Його п’єс стали загальними. А репліки й слова-крилатими фразами. Романтичних влюбленных ми називаємо Ромео й Джульеттой, прізвища їхніх ворогуючих сімейств-монтекки й Капуллети, стали символом безглуздої й кривавої битви

Леді Макбет-Із трагедії \” Макбет№-Символом злочинного Підступництва. ім’я Яго з\”Отелло\” символізує зрадництво., Отелло-Ревнощі, Фальстафа з \”Генріха 4\”-хвастощі й Тупість

\”Бути або не бути\”-повторюємо ми слова Гамлета із трагедії \”Гамлет\”,задумфваясь над нерозв’язним питанням. У Драмі показане зіткнення між природним потягом серця героя і його поняттям про борг, які не залежать від його Волі, які він не може запобігти, але дозвіл яких залежить від вільної волі героя. Влада події ставить героя на Распути й приводить його в необхідність обрати одне із двох, зовсім протилежних один одному, шляхів для виходу з Бортбы із самим собою. Гамлет довідається про жахливу смерть батька з вуст самої тіні батька

Ця подія ставить Гамлета в необхідність Відігравати роль месника за смерть, але ця роль зовсім не в його натурі, і він вступає у внутреннею боротьбу із самим із собою. З Однієї сторони будинок, що велить мстити за смерть батька, з іншого боку -повна нездатність до лицемірства. Відкриття таємниці Батьківської смерті замість того, щоб наповнити Гамлета почуттям лицемірства, змусило його не вийти із самого себе, а піти в Самого себе й зосередитися у внутрішності свого духу. Ця таємниця збудила в ньому питання про життя й смерть, часі й Вічності, боргу й слабості волі

Вона звернула його увагу на власну особистість, її незначність і ганебне безсилля, народила В ньому ненависть і презирство до самого себе. Гамлет перестав вірити чесноти, моральності, тому що побачив себе Нездатн і неспроможним:не покарати пороки й аморальність, не перестати бути добродетелем і моральним. Мало того:він Перестає вірити в достоїнство любові, достоїнство жінки. Він, як божевільний, топче в бруд своє почуття, безжалісною рукою Розриває свій святий сполучник із чистою, прекрасною жіночною істотоюою, що твору з оллсоч © 2005 так беззавітно, так наївно тодавалось Йому. Ясно, що натура Гамлета чисто внутрішня, созерцетельная, суб’єктивна, рождееная для почуття й думки;а жахлива подія Жадає від його не почуття й думки, а справи. Природно, що через це положення усередині Гамлета виникає страшна боротьба ,що і становить сутність усякої драми

И якщо кінець це драми відбувається як би з випадковості(з ненавмисного Обміну шпаг Гамлета з Лаэртом і ненавмисної помилки королеви-матері, що випила отруєний кубок, призначений її синові),проте \”Гамлет\”-драматичний добуток, тому що сутність змісту й розвитку цієї трагедії полягає у внутрішній Боротьбі героя із самим собою. Поза цією боротьбою\”Гамлет\” не має для нас ніякого інтересу, а сама доля Офелии так глибоко Нас що торкає, є наслідок цієї ж боротьби. Крім того, смерть короля-братовбивці є стільки ж необхідний наслідок його Злочину, скільки й справа волі Гамлета, що спалахнула могутнім рішенням наприкінці його життя, як спалахує більше яскравим полум’ям Гаснуча лампада

Автор твору: Леона [email protected] ru