Думають, що одна з функцій сну - дозволити відбутися змінам у мозку, щоб увімкнулися механізми навчання й запам’ятовування. Крім того, здається, що наші відчуття фізичної утоми створюються мозком через його небажання продовжувати управляти тілом.

Ці ідеї, втім, є лише гіпотезами. У міру продовження дослідження мозку можуть бути відкриті й функції сну.

Традиційно вважається, що потреба в сні зменшується з віком і що люди старше 65 років сплять у середньому не більше 5 з половиною годин. Однак дослідження показують, що потреба в сні залишається постійної із часу настання полової зрілості.

Тривалість сну не зв’язана ні з підлогою, ні з фізичною активністю, ні з дієтою, ні з інтелектом. Це глибоко особиста характеристика, зв’язана, можливо, з дитячими звичками або психологією.

Щоб сон міг щонайкраще виконати свою життєво важливу функцію, необхідні сприятливі умови. Намагайтеся лягати спати завжди в одне й теж час, не їжте багато на ніч. За годину до сну припините всякі серйозні розумові заняття й важку фізичну роботу, краще прогуляйтеся, хоч небагато.

Всім, а особливо дітям, спати потрібно в як можна більше спокійній зупинці. Спите обов’язково в добре провітреній кімнаті, а ще краще при відкритій кватирці. Не закривайте особу ковдрою або подушкою й взагалі не вкривайтеся занадто тепло. Виконуючи ці неськладні ради, ви навчитеся швидко засипати, і сон ваш буде глибоким і повноцінним.

Сновидіння

Сновидіння займають у середньому друга година нічного сну, що триває 7,5 годин. Сни бачать всі, але багато з людей не запам’ятовують своїх снів. Якщо сплячого розбудити посередині швидкого сну, він згадає дуже яськравий сон. Якщо його розбудити через 5 мінут після закінчення періоду швидкого сну, у нього залишиться лише неясний спогад сновидіння, а якщо його розбудить через 10 мінут, він нічого не згадає.

У племінних суспільствах древнього миру й у всіх цивілізаціях, включаючи сучасну, замислювалися про значення сновидінь, і зміст снів уважалося істотним в інтерпретаціях минулих і поточних подій, а також пророкуванні майбутнього.

Протягом XX сторіччя психологи намагалися знайти наукове пояснення сновидінь.

Нерідко в сні ми бачимо самі несподівані, іноді забавні, часом страшні, а те й безглузді картинки й події. Прокинувшись, ми дивуємося: “Присниться ж таке!” А деякі, пригадуючи бачене, убачають у ньому якийсь загадковий, може бути, пророчий зміст. І намагаються знайти йому тлумачення.

Марновірне подання про “віщі” сни дуже старо. Ще в древні часи вигадливі образи, видимі в сні, розбурхували уява людей. Справді, як це пояснити? Людина провела всю ніч на своєму ложі, а на ранок, прокинувшись, розповідає, що він тільки що побував у лісі, у якому колись бродив з людьми свого плем’я, що він розмовляв з давно померлими рідними й полював з ними на небачених птахів і звірів.

Коли фантазія первісної людини вперше породила помилкове й примітивне подання про світ - віру в існування надприродних сил, що нібито ховаються в деяких предметах (їх називали фетишами) , у тілах людей, тварин, рослин (їх називали “парфумами” і “душами” ) , виникло “пояснення” і сновидінням: їх стали вважати пригодами “душі” , що мандрує, поки спить її власник.

Такий погляд на сновидіння пережив тисячоріччя. Згадаєте, як Гоголь відбив подібні подання у своїй повісті “Страшна помста” . Душу Катерини, що з’явилася у вигляді повітряної напівпрозорої хмари до чаклуна, на питання: “Де тепер пані твоя?” відповідає: “Пані моя, Катерина, тепер заснула, а я й зраділа тому, спурхнула й полетіла. Мені давно хотілося побачити матір…” - і далі вона говорить: “Бідна Катерина! Вона багато не знає з того, що знає душу її.” Неосвічені й безпомічні перед силами природи, наші далекі предки створювали різні магічні обряди, гадання, пророкування, заклинання й т. п. Сновидіння, у яких нібито душа, що ськитается, сплячого зустрічається з душами померлих людей, з парфумами рослин і тварин, вони вважали ключем до таємниць майбутнього, що дозволяє заздалегідь довідатися волю богів. По сновидіннях намагалися вгадати, чи буде вдалої задумане полювання, коли починати битву з ворожим плем’ям і чи сприятливо, місце вибране для житла.

Гадання й пророкування по снах були поширені в Єгипті й Індії, в античній Греції й Римі; особливо пишним кольором процвітала віра в “віщі” сни в середні століття. У минулому столітті багато темних людей користувалися тлумачами снів - “сонниками.” Передові вчені давно вже висловлювали думки про те, що в сновидіннях немає нічого загадкового, що вони являють собою результат пожвавлення в сні реально пережитого.

Ідеї Фрейда

Засновник психоаналізу австрієць Зиґмунд Фрейд припуськав, що сновидіння символізують несвідомі потреби й занепокоєння людини. Він затверджував, що суспільство жадає від нас придушувати багато хто з наших бажань. Ми не можемо впливати на них і часом змушені приховувати їх від самих себе. Це нездорове й підсвідоме прагнення знайти рівновагу, представити свої бажання свідомому розуму у вигляді снів, знаходячи в такий спосіб вихід придушуються потребностям, що.

Теорії Юнга

Швейцарський колега Фрейда Карл Густав Юнг бачив різні образи сновидінь як повні значення символи, кожний з яких може бути по-різному інтерпретований відповідно до загального контексту сну. Він вірив, що в стані пильнування підсвідомість сприймає, інтерпретує події й досвід і вчиться по них, а під час сну повідомляє це” внутрішнє” знання свідомості за допомогою системи простих візуальних образів. Він спробував класифікувати образи сновидінь по їхньому символічному значенню. Він вірив, що символи в системі образів сновидінь властиві всьому людству, що вони були сформульовані протягом еволюційного розвитку людського мозку й передавалися через покоління в спадщину.

Найкраще цей погляд виразив И. М. Сєченов, що назвав сновидіння” небувалою комбінацією колишніх вражень” .

Повністю осягти внутрішній механізм, фізіологію сновидінь допомогло вчення про вищу нервову діяльність, і зокрема розкриття особливостей процесу гальмування. Досвіди показали, що перехід нервової клітки зі стану порушення до повного гальмування й назад відбувається через ряд проміжних, так званих гіпнотичних фаз. Коли сон глибокий, сновидінь не буває, але, якщо по тимі або інших причинах сила гальмового процесу в окремих клітках або ділянках мозку слабшає й повне гальмування переміняється однієї з перехідних фаз, ми бачимо сни. Особливо цікава парадоксальна фаза. Що перебувають у цій фазі клітки, відповідають на слабкі подразнення значно сильніше, ніж на сильні, а іноді на останні зовсім перестають відповідати. Для коркових кліток, що перебувають у парадоксальній фазі, підлоги стершийся відбиток давнього переживання або враження може зіграти роль слабкого подразника, і тоді казавшееся давно забутим розбудить у нашім мозку барвистий і хвилюючий образ, що ми бачимо начебто наяву.

На тлі різного гальмування під час сну нерідко яськраво спалахують ті тліючі в нашім мозку порушення, які пов’язані з бажаннями й прагненнями, що наполегливо займають нас протягом дня. Цей механізм (який фізіологи називають пожвавленням дрімаючих домінант) лежить в основі тих нерідких сновидінь, коли ми бачимо реально исполнились те, про що наяву лише мріємо. Угорський поет Шандор Петефи у своєму вірші “сни” говорить:

ПРО, сни!

Немає кращого в природі наслажденья!

Нас у ті краї ведуть сновиденья,

Яких наяву знайти ми не вільні!

Бідняк у сні багатий,

І холод він і голод забуває,

У своєму палаці він по килимах крокує,

Одягнений у пурпурове вбрання.

Король покуда спить,

Не судить, не воює, не стратить

Обійнятий спокоєм…

Чому в сновидіннях всі так примхливо й заплутано, чому в калейдоськопі сонних бачень рідко можна вловити якусь логіку? Це пояснюється особливостями мозкової діяльності під час сну, що різко відрізняється від упорядкованої роботи мозку в стані пильнування. Коли людина бодрствует, ясне, критичне відношення до навколишнього, власним учинкам і думкам забезпечується погодженої працюй кори більших півкуль як єдиного цілого. У сні ж мозкова діяльність стає хаотичної, незв’язаної: гнітюча маса кори головного мозку перебуває в стані повного гальмування, подекуди в неї вкраплені ділянки нервових кліток, що перебувають в одній з перехідних гіпнотичних фаз; до того ж гальмовий процес рухається по корі, і там, де тільки що було повне гальмування, раптом відбувається часткове розгальмовування, і навпаки. Те, що відбувається в цей час у мозку, можна зрівняти з картиною темного серпневого неба, на якому те отут, те там спалахують, перебігають і гаснуть вогні небес.

Комп’ютерні аналогії

Pages: 1 2 3 4

Збережи - » СОН, СНОВИДІННЯ, ГІПНОЗ . З'явився готовий твір.