Введення

Основна частина

Сон

Стадії сну

Повільний сон

Швидкий сон

Необхідність сну

Сновидіння

Ідеї Фрейда

Теорії Юнга

Комп’ютерні аналоги

Нові ідеї

Порушення сну

Гіпноз

Висновок

Література

       

Введення

У людей і тварин сон і пильнування ритмічно поміняють один одного. Про те, наськільки сон необхідний для життєдіяльності організму, можна судити хоча б по тому, що повне позбавлення сну люди й тварини переносять набагато важче, ніж голодування, і дуже незабаром гинуть. Був поставлений спеціальний досвід: одних собак повністю позбавили сну, а інших - їжі. Перші загинули на 5-ий день, а другі були живі й після двадцяти п’яти денного голодування. Про неськориму силу сну ськладено багато прислів’їв, а в одній з російських загадок про сон говориться: “И рать, і воєводу в один мах переваляв.” Що ж таке сон? Від чого він виникає, чому так велика потреба в ньому? Відповісти на це питання намагалися не раз. На початку нашого століття французькі дослідники Р. Лежандр і А. Пьерон поставили досвіди, з яких зробили висновок: причина сну - нагромадження в крові протягом дня гипнотоксина, або “отрути сну” . Швейцарський фізіолог В. Гесс в 1931 році висунув припущення про те, що існує особливий “центр сну” , тому що в його досвідах подразнення певних ділянок мозку викликало сон. Але дуже багато спостережень суперечили цим теоріям. Так, наприклад, що сролись близнюки, організми яких володіли загальним кровотоком, могли спати в різний час.

Минулого й інші теорії, які не знайшли наукового підтвердження.

У сучасній науці найбільш широке визнання одержало вчення про сон, розроблене И. П. Павловим і його послідовниками. Експерименти показали, що й потреба в сні, і його фізіологія визначаються насамперед вищим відділом нервової системи - корою більших півкуль головного мозку, що “тримає у своєму веденні всі процеси, що відбуваються в тілі” . Нервові клітки, що становлять кору більших півкуль головного мозку, володіють у порівнянні з усіма іншими клітками й органами тіла найвищою здатністю відповідати на найменші подразнення. Надходячи через органи почуттів у мозок із зовнішнього й внутрішнього середовища організму, ці подразнення збуджують діяльність коркових кліток, і вони посилають імпульси-розпорядження до виконавчих органів нашого тіла (м’язам, залозам і т. д.) . Однак ця найважливіша біологічна властивість кліток мозку - висока реактивність - має й зворотну сторону: коркові клітки надзвичайно тендітні й швидко стомлюються. І тут як засіб самозахисту, що охороняє ці ніжні клітки від виснаження й руйнування, виступає інший нервовий процес - гальмування, що затримує їхня діяльність.

Гальмування, так само як і протилежний нервовий процес - порушення не стоїть на місці: виникаючи в якій-небудь ділянці кори більших півкуль, вона може переходити на сусідні. А якщо йому не буде протистояти порушення в інших частинах кори, то гальмування може поширитися по всій її масі й навіть опуститися на нижележащие відділи мозку. Така розгадка внутрішнього механізму сну.

Сон – це гальмування, що розлилося, що охопило всю кору більших півкуль, а при глибокому сні - що спустився й на деякі нижележащие відділи мозку. Ясні й причини сну. Сон виникає в умовах, сприятливих для перемоги гальмування над порушенням. Так, усипляюще діють і довго, ритмічно повторювані слабкі й помірні подразнення - цокання годин, перестук коліс поїзда, тихий шум вітру, монотонна мова, неголосний одноманітний спів, - і повна відсутність подразнень у навколишнім середовищі, наприклад припинення шуму, вимикання світла й т. п.

Усе, що знижує працездатність нервових кліток мозку, - стомлення, виснаження, перенесене важке захворювання - підвищує потреба в сні, збільшує сонливість. Понаблюдайте за собою, і ви переконаєтеся, що в результаті подразнень, що падають на мозок протягом дня, до вечора розвивається стомлення, а з ним і бажання спати - сигнал про наполегливе бажання організму у відпочинку.

Вивчення гальмування показало, що воно не просто перешкоджає подальшій роботі нервових кліток. Під час цього зовні пасивного стану (саме тільки зовнішнє, тому що в цей самий час усередині клітки відбуваються активні процеси обміну речовин) клітки мозку відновлюють нормальний ськлад, набирають сили для подальшої активної роботи. У сні, коли загальмована гнітюча маса мозку, створюються найбільш сприятливі умови не тільки для відновлення працездатності нервових кліток мозку, що найбільше бідують у такому перепочинку, але й для відпочинку всього організму.

При спокійному сні тіло сплячі нерухомо, очі закриті, м’язи розслаблені, подих уповільнений, контакт із навколишнім відсутній, але у всіх частинах, органах і системах організму в цей час відбуваються активні, життєво важливі процеси, що сприяють його самовідновленню. Багато хто з жалем говорять, що на сон доводиться витрачати, біля третини життя. Але ця даремна прикрість. Адже тільки завдяки сну ми можемо щодня з новими силами успішно працювати й активно відпочивати - читати, грати в рухливі ігри, займатися спортом, відвідувати театри й т. п.

Основна частина

Сон

Частина мозку, що управляє сном, називається ретикулярною формацією центрального ядра мозкового стовбура. Нейрони в цій частині головного мозку утворять мережі з’єднань по всій центральній нервовій системі. У цій частині мозку домінують три типи нейронів. Вони виділяють нейротрасмиттери норадренолин, допамин і серотонин. Уважається, що серотонин здатно робити в мозку зміни, що викликають сон. Інші зухвалий сон речовини виявлені в крові, сечі, цереброспинальной рідині й мозковій тканині. До них ставляться DSIP, пептид, що викликає дельта-хвильовий сон, і “речовина S” , що може викликати повільний сон. Взаємодія між цими речовинами ще не зрозуміло.

У мозку взаємодіють дві системи: система, що викликає сон, і система пробудження. Друга може брати гору над першою.

Стадії сну

Повільний сон

При засипанні альфа-ритми - мозкові хвилі, характерні для дорослого, що перебуває в бадьорому стані із закритими очами, - плавно переміняються повільними хвилями. У міру поглиблення сну поступово вповільнюється частота мозкових хвиль і збільшується їхня амплітуда. Досягнення глибокого сну займає 30-45 мінут, після чого процес обертається назад, займаючи 30-45 мінут для повернення в стадію легкого сну. Протягом цієї фази постуральние м’яза зберігають тонус, а швидкість серцебиття й подиху вповільнюється незначно.

Швидкий сон

Під час цієї фази сну електроенцефалограмма (ЕЕГ) показує графік (паттерн) мозкових хвиль, подібний зі станом пильнування. Протягом цієї фази ока під закритими століттями швидко переміщаються. Постуральние м’яза повністю втрачають тонус, але м’яза кінцівок і особи смикаються в такт рухам око. Подих, серцебиття й кров’яний тиськ піддані нерегулярним змінам. Під час швидкого сну в чоловіків виникає ерекція, навіть у тих, хто не може досягти ерекції в нормальних умовах внаслідок нервового розладу. Якщо людини розбудити в цій стадії, він говорить про те, що бачив сон.

Протягом 7-8 годинного нічного сну мозок проходить цикли глибокого сну, що тривають у середньому від 30 до 90 мінут, за якими ідуть 10-15 хвилинні епізоди швидкого сну. До кінця ночі, якщо людини не тривожити, тривалість повільного сну зменшується, а кількість епізодів швидкого сну збільшується.

Необхідність сну

Під час глибокого сну в дітей підвищується вироблення гормону росту. У цей час також відбуваються відбудовні процеси й заміняються мертві клітки. Під час швидкого сну повністю розслаблюються постуральние м’яза.

Людина, бодрствующий довгий час, проходить періоди сильної утоми, але може переборювати їх і продовжувати функціонувати без сну. Однак люди, протягом довгого часу позбавлені сну, стають усе більше дезорієнтованими й стомленими ментально й фізично.

Після приблизно 10 днів повної відсутності сну наступає смерть. По - видимому, ми спимо не тільки по тому, що наше тіло має потребу у відпочинку. Для цього досить було б просто полежати. Насправді протягом сну тіло регулярно ворушиться, щоб запобігти затіканню м’язів. Якщо ми не спимо кілька днів підряд, автоматичні процеси в нашім організмі можуть продовжувати функціонувати досить рівно. Видимо, мозок також здатний адаптуватися до періодів без сну, що триває 2-3 дні. Але згодом недолік сну приводить до дратівливості, ірраціональності, галюцинаціям і божевіллю. Мозок під час сну не відпочиває. Деякі нейрони, щоправда, дезактивируются при цьому, але зате в справу вступають інші. Діяльність мозку триває.

Pages: 1 2 3 4

Збережи - » СОН, СНОВИДІННЯ, ГІПНОЗ . З'явився готовий твір.