«Слово о полку Ігоревім» — художньо довершена та глибоко патріотична по-

ема. Історичною основою цього твору є похід князя Ігоря на половців 1185 року. Автор майстерно зображує події, створює гармонійну систему образів, використовує чарівну поетичну мову. У поемі зображено похід князя Ігоря проти половців. До того ж наявна як хронологія походу (тому поема мас неабияке історичне значення), так і авторська оцінка зображуваних по дій. Автор сам висловлюється з приводу існуючих історичних та політичних обставин, використовує ліричні відступи, екскурси тощо. Усе це до помагає авторові краще розкрити тему, а читачам отримати більш повне уявлення про цей період історії Русі.

Система образів «Слова…» складна, але гармонійна. Центральним є образ Руської землі, що потерпає від загарбників. Русь у поемі жива та одухотворена, вона має власні почуття, страждає через невдачі та радіє перемогам своїх хоробрих синів. Князь Ігор — мужній і завзятий, розумний правитель та сміливий воїн. Княжа дружина — віддані своїй землі та своєму князеві лицарі. Ярославна — тендітна й розумна жінка, яка хвилюється за свого коханого чоловіка, переймається, його долею і долею рідної землі. Боян — талановитий співець, «соловейко часів дав ніх», поет і патріот.

Поема «Слово о полку Ігоревім» багата на художні засоби, ліричні відступи. У ній вдало поєднано глибокий символізм, міфологічні та фольклорні мотиви. Використано образи язичницьких богів, уся природа, згідно з уявленнями наших предків, уміє від чувати та розмовляти, може допомагати людям або шкодити їм. Автор навіть порівнює події з явищами природи: вороже військо порівнюється з чорною хмарою, битва — з бенкетом та молотьбою. Така поетична мова впливає на читача, створюючи неповторне враження від поеми. «Слово о полку Ігоревім» — духовний скарб усіх слов’янських народів. Поема має велике історичне, художнє та навіть повчальне значення.