П’єса “Вишневий сад” написана Чеховим незадовго до його смерті. Неможливо уявити собі людини, що не знав би цієї п’єси. У цьому зворушливому творі Чехов як би прощається з миром, що міг би бути милосерднее й людяніше. Вивчаючи твір Чехова “Вишневий сад”, хотілося б відзначити одну особливість його героїв: всі вони - звичайні люди, і жодного з них не можна назвати героєм свого часу, хоча практично кожний з них є символом часу. Символом минулого можна назвати поміщицю Раневскую і її брата Гаева, Симеонова-Пищика й Фірса

Їх обтяжує спадщина кріпосництва, при якому вони виросли й були виховані, це типи России, що йде. Вони не мислять собі іншого життя, як і Фірс, що не уявляє собі життя без панів. Фірс уважає звільнення селян нещастям - “мужики при панах, добродії при мужиках, а тепер всі враздробь, не зрозумієш нічого”. Символ сьогодення пов’язаний з образом Лопахина, у якому борються два початки

З одного боку, він - людина дії, його ідеал - зробити землю багатої й щасливої. З іншого боку, у ньому немає духовного початку й зрештою спрага наживи бере гору. Символом майбутнього з’явилася Аня - дочка Раневской і вічний студент Трофимов. Вони молоді, і за ними майбутнє

Вони одержимі ідеєю творчої праці й звільнення від рабства. Петя призиває кинути всі й бути вільними, як вітер. Так за ким же майбутнє? За Петей?

За Анею? За Лопахиным? Це питання могло б бути риторичним, якби історія не надала Росії другої спроби для її рішення. Дуже символичен кінець п’єси - старі хазяї їдуть і забувають умираючого Фірса

Отже, закономірний фінал: бездіяльні споживачі в соціальному змісті, слуга - холуй, що служив їм все своє життя, і вишневий сад - все це безповоротно йде в минуле, у яке немає зворотної дороги. Історію повернути не можна. Хотілося відзначити як головний символ у п’єсі вишневий сад. У монолозі Трофимова розкривається символіка саду в п’єсі: “Вся Росія - наш сад. Земля велетень прекрасний, є на ній багато чудесних місць. Подумайте, Аня: ваш дід, прадід і всі ваші предки були кріпосники, що володіли живими душами, і невже з кожної вишні в саду, з кожного листка, з кожного стовбура не дивляться на вас людські істоти, невже ви не чуєте голосів… Володіти живими душами, адже це переродило всіх вас, що жили раніше, і тепер живучих, так що ваша мати, ви, дядько вже не зауважуєте, що ви живете в борг на чужий рахунок, на рахунок тих людей, яких ви не пускаєте далі передньої…

” Навколо саду відбувається вся дія, на його проблемах высвечиваются характери героїв, їхньої долі. Символічно й те, що занесений над садом сокира викликала конфлікт між героями й у душах більшості героїв конфлікт так і не дозволяється, як не вирішується проблема усі права захищені 2001-2005 після вирубки саду. На сцені “Вишневий сад” іде біля трьох годин. Персонажі проживають за цей час п’ять місяців

А дія п’єси охоплює більше значний відрізок часу, у який входять минуле, сьогодення й майбутнє Росії