Сицилія - колиська цивілізації. У Європі немає іншого місця, де б так сполучалися найбагатша історія, багатонаціональна культура, пишна природа й смарагдове море. Це земля контрастів. Найбільший острів у Середземне море, Сицилія століттями була ареною бурхливих історичних подій. Її географічне положення зробило острів не тільки бажаним об’єктом завоювань, але й місцем зустрічі средиземноморських цивілізацій, мостом між Європою й Африкою.

Греки, римляне, византийци, араби, норманни… Одні поміняли інших або існували разом, руйнували й творили. Взаємопроникнення різних культур обумовило своєрідність розвитку острова, наклало свій відбиток на історичні пам’ятники й все життя остров’ян. А подивитися на Сицилії є що. Пам’ятники грецького періоду, що не уступають славі древніх пам’ятників самої Греції, "сицилійське барокко" і візантійські мозаїки вражають уяву, буйство зелені й квітів приголомшує, а сицилійська кухня здатна вразити своєю розмаїтістю навіть самих спокушених гурманів. А яке на Сицилії море - чисте, спокійне, тепле, з відмінними пляжами.

Купальний сезон тут триває із травня до середини листопада. До цього часу острів порожніє. Стихають шумні вулички курортних міст і запановує на острові знову патріархальний спокій, так властиве місцевим жителям, незважаючи на їх буйний південний темперамент. І лише по колишньому не стихають здивовані вигуки екськурсантів, уражених унікальними пам’ятниками історії, архітектури й дивною природою цього центра світобудови на самому півдні Італії.

Легендарний давньогрецький поет Гомер приділив чимало уваги найбільшому в Середземномор’я острову. Страшні чудовиська, Сцилла й Харибда, між якими стояло пропливти кораблю Одиссея, жили в Мессинськом протоці - вузькій і бурхливій протоці, що відокремлює Сицилію від континентальної Італії. На самому острові влаштувалися гіганти людожери лестригони. Зустріч із ними була трагичной: майже всі супутники Одиссея були нанизані на коли, а одинадцять із дванадцяти його кораблів потоплені величезними брилами, які метали злісні лестригони… Тим часом бурхлива історія Сицилії так насичена подіями, що цілком могла б обійтися й без легенд, хоча вони, звичайно, ще більше розцвічують її. Хіба можна зрівняти з міфом про придавлений каменем велетні засновані на наськальних малюнках наукові вишукування, що свідчать, що колись Сицилія була частиною континенту, що не було між ними протоки зі Сциллою й Харибдою?..

Перших мешканців острова, що прийшли з Іберійського півострова, швидко витиснули сикули - жителі півдня Італії. Багато хто сицилийци почитають за честь уважати себе їхніми нащадками.

В 8 столітті до нашої ери тут уже виникли грецькі поселення. Причому щільність населення була куди вище, ніж у континентальній Греції. Уже тоді процвітали Сіракузи, Палермо, Агридженто й багато інших міст, по вулицях яких сьогодні можна запросто бродити, любуючись уцілілими пам’ятниками старовини.

У період римського панування, серед іншого відзначеного грандіозним повстанням рабів, що охватили острів. Воно тривало кілька років і на відміну від повстання Спартака увінчалося перемогою й недовговічним царством рабів.

Палермо був відомий і блиськом і розкішшю, що висунули його в число найвідоміших міст Європи. Також тут панували византийци, араби й норманни, а пізніше французи, іспанці, австрійці, поки нарешті доблесний Гарібальді не з’явився доблесний Гарібальді, завдяки якому в 1861 році Сицилія ввійшла до ськладу Королівства Італії.

Саме тут сформувалася сучасна італійська мова.

У сьогоднішній Італії Сицилія перебуває в особливому положенні - це єдина область, що має власний парламент і широку автономію. Історія особливо зримо відчувається, коли ви бродите по високих кам’яних щаблях древнього амфітеатру в місті Таормина. Він був побудований в епоху римського панування на місці ще більш древнього зведеного еллінами. Про що свідчать написи на давньогрецькому й руїни невеликого храму. Також у Таормине є критий кам’яний театр позаминулого тисячоріччя. Вражаючі матеріальні сліди присутності більше пізніх завойовників: ськладений із сірого каменю із зубчастими стінами собор, якому "усього" шість із зайвим століть, прекрасно збережений палац початку 15 століття, монументальний палаццо зі стрілчастими вікнами. Древні кам’яні щаблі вузьких вуличок, де із працею розійдеться двоє зустрічних, також несуть вас за давніх літ.

По суті справи, всю Сицилію можна вважати величезним історико-культурним музеєм. 25 століть висіченому в ськелі грецькому театру в Сіракузах. Такий же вік напоминающих афінський Парфенон храмів у Селинунте й Агридженто. На їхньому тлі молодиками виглядають неприступна міцність 13 століття в Катанні й собор 12 століття в Палермо - велична суміш готики й мавританського стилю.

Також вражає красою місто Сіракузи, розташований на східному узбережжі Сицилії, а також бухта й острівець Ортиджия, що практично з’єднаний з островом. Сіракузи був одним з найважливіших міст Греції, і відповідно до наявних даних, був заснований Коринфськими поселенцями в 734 році до н. е. Місто швидко розвивалося, був процвітаючої й в 480 році до н. е. практично був центром Середземномор’я.

Коли Рим не був таким впливовим, Сіракузи часто піддавався атакам з боку франків, готтов, вандалів.

В 878 році був окупований арабами, втратив свою роль могутнього міста й центра.

Сіракузи в цей час - це центр культури, мистецтва, пам’ятників археології, привабливий для туристів.

Відразу впадають в око чисті, білі будинки, краса архітектури Середньовіччя й Барокко.

На острові дуже багато цікавих архітектурних пам’ятників, в основному руїни амфітеатрів. Наприклад, Грецький театр - вражаюча будівля, одна з визначних пам’яток, що збереглася до наших днів з найдавніших часів, побудований на ськелястих схилах пагорбів. Був побудований в 5 столітті до н. е. Використовувався для театральних постановок і подань, а також для суспільних зборів.

Говорячи про культурну спадщину цього чудового острова не можна не згадати сицилійського письменника й драматурга Луиджи Пиранделло ( 1867-1936) . Він уважається одним з найважливіших представників літератури й театральної культури століття.

Народився в Гирдженти, пішов у школу в Палермо, де також ходив на курси юридичного факультету університету. Далі він переїхав у Рим і там продовжив навчання й випустив збірник віршів.

Також він писав Пиранделло писав оповідання, створивши своєрідний стиль - суміш реалізму й болісні роздуми над безглуздістю життя.

Він заснував театр мистецтв у Римі в 1925 році й одержав Нобелівську премію в 1934 за літературну роботу.

Відомі добутки: "Покійний Маттиа Паськаль", збірник "Новели на рік", "6 персонажів у пошуках автора".

    Палермо - головне місто Сицилії. Він був заснований финикийцами біля трьох тисяч років тому. Завдяки своєму положенню між заходом і сходом місто було "ласим шматочком" і в процесі численних виття переходило з рук у руки.

В 9 столітті був сильний арабський вплив. Вони використання Палермо, як шлях на захід. У цей час побудовано багато мечетей.

В 1072 році прийшли норманни. Незважаючи не те, що вони перемогли арабів, їм були залишені деякі важливі пости в уряді й місто стало нормано-арабською столицею.

Специфіка міста в нашаруванні різних цивілізацій з елементами культури й історії. У місті безліч палаців і церков, в архітектурі яких дивно сполучаються мавританський і норманнський стилі. Серед шедеврів норманнський палац, Палатинськая капела, кафедральний собор (Успения Богоматері) , палац Кьярамонте й Великий театр - один із самих чудових у Європі.

У Палермо перебуває побудована в 18 столітті Вілла Палагония, про яку писали багато знаменитих мандрівників Ґете, Брайдон, Свинберг, Хоуел. Хазяїн Вілли Фердинан Гравина прикрасив її статуями 600 монстрів. Із гротеськних зборів чудовиськ до наших днів дійшли 62 екземпляра.

Навколо Палермо збереглися й руїни античних храмів.

Прекрасний собор піднімається на площі з тією же назвою (Piazza della Cattedrale) , що був побудований на місці древнього цвинтаря й оточена мармуровою балюстрадою й ськульптурами в стилі барокко. Початок будівництва було в 1184 за наказом архієписькопа Гуальтерио Оффамилио на місці мусульманського будинку й багато разів перебудовувався, змінюючи вигляд, протягом століть.

Чотири вежі-дзвона були побудовані в 14 столітті, північний і південний зводи були побудовані в 15 і 16 століттях.

Внутрішнє оздоблення собору дуже відрізняється від сучасного, що обумовлено серйозними змінами й обробкою, під дирекцією Фуга.

Pages: 1 2

Збережи - » СИЦИЛІЯ . З'явився готовий твір.