Твір за казкою А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц». Відомий французький письменник, репортер, дитяча мрія якого — стати авіатором — здійснилась: він служить льотчиком у Касабланці, перевозить пошту до Північної Америки, деякий час працює технічним директором авіакомпанії в Аргентині, служить у військовій авіації під час Другої світової війни. Отримав декілька поранень, але постійно залишався у лавах авіаторів. Сент-Екзюпері став легендою Франції, він загинув під час бойового вильоту 31 липня 1944 р.

У першому романі «Південний поштовий» (1929) письменник протиставляє світові дорослих людей чарівний світ дитинства. Цей мотив звучить і в його «Записних книжках», і в «Планеті людей», і в «Військовому льотчику», і в «Цитаделі» (видана посмертно). Особливо це протиставлення відбито у «Маленькому принці». Ця філософська казка стала синтезом роздумів письменника про щастя, сенс людського існування. Герої Антуана де Сент-Екзюпері — люди дії, вони відповідальні, чесні, порядні; твори письменника сповнені ліричним, філософським, гуманістичним пафосом.

Відомий французький письменник весною 1943 року опублікував один із найпоетичніших творів, що підводить до своєрідного підсумку творчих шукань художника — казку «Маленький принц». Як у кожній казці, в «Маленькому принці» розповідається про дивні й фантастичні події. Маленький мешканець далекої планети після мандрів по астероїдах потрапляє на Землю. І хоча Земля прекрасна, та його владно кличе до себе рідна планета, на якій росте випещена ним, Маленьким принцом, прекрасна троянда.

У казці приховані, як це часто буває в Екзюпері, його глибокі роздуми про світ, про людей, про майбутнє планети. «Я не хочу, щоб мою книгу читали просто заради забави», — зізнавався письменник, націлюючи читача на серйозне ставлення до сприйняття «Маленького принца».

«Є таке тверде правило, — казав мені після Маленький принц. — Встав вранці, умився, приведи до порядку свою планету». Цінною с сама по собі щирість, яку дарує світові дорослих Маленький принц: турбуватись про порядок на планеті, звільняти її від сил, які загрожують зруйнувати твою колиску. І це першорядне завдання. Так у дитячій казці народжується пафос відповідальності за долі близьких, рідних нам світів, який дає змогу говорити про «Маленького принца» як про один із найкращих і найактуальніших творів сучасної літератури. Ностальгічна відданість Маленького принца своїй планеті не може не викликати асоціації: Земля — дім землян. І хоча людство намагається розкрити таємницю космічних далей, туманних галактик, чужих зірок, воно завжди буде повертатися до своєї колиски з особливою радістю. Бо дім людський — це тільки дім земний.

Мудрість Маленького принца і дорослого льотчика, з яким зустрівся Маленький принц, така: серед людей не може бути самотньо, якщо людські серця горять світлим вогнем любові до всього навколишнього. І цю чисту любов неможливо знайти очима, її «шукати треба серцем». Збудити прекрасне у людини, що згасло в її серці під тягарем «дорослих» років, примусити її пильніше вдивитися в світ, щоб і світ цей зробити кращим, — головне завдання «Маленького принца».