Шерлок Холмс (англ. Sherlock Holmes) - герой повістей А.Конан Доїла «Етюд у багряних тонах» (1887), «Знак чотирьох» (1890), «Собака Баскервилей» (1902) і збірників оповідань «Пригоди Шерлока Холмса» (1891), «Спогаду про Шерлоке Холмсе» (1892-1893) і інших. Образ незвичайно спостережливої людини, здатного розгадати якусь головоломну ситуацію, пояснити щось, казавшееся непоясненим, з’явився в літературі до Конан Дойла. Эдгар По створив Дюпена й Леграна, попередників Шерлок Холмс. У.Коллинз написав детективний роман «Місячний камінь», де професійний детектив і проникливий сільський лікар розгадують неймовірно заплутану історію викрадення індійського алмаза

А. К. Дойл продовжив розробку жанру й зробив це настільки успішно, що багато читачів повірили в реальність Ш.Х., почали писати листа на Бейкер-стрит, де, як відомо, жив цей геніальний детектив, ділячи квартиру зі своїм другом і літописцем доктором Ватсоном. Подібну пару першим описав Э.По - поруч із неабиякою особистістю перебувала людина досить звичайних достоїнств, недурний, але й не здатний осягти хід міркувань свого друга й тому нужденний у поясненнях, які також необхідні й читачам

Доктор Ватсон - зацікавлений спостерігач, а часто й учасник пригод Ш.Х., із замилуванням стежить за його роботою й описивающий її у своїх оповіданнях. Завдяки його записам нам стали відомі методи, звички й особливості Ш.Х. Воістину це була зовсім унікальна людина, його розум не знала рівних, і він вибрав незвичайну сферу застосування своїх дарувань - криміналістику, віддавши власний інтелект розслідуванням незрозумілих убивств, страшних загадок або таємничих зникнень. Як суперник Шерлок Холмса (правда, досить смішного й напрочуд нетямущого) виступає професійний детектив Скотланд-Ярда Лейстрейд, що часто приписує собі успіхи знаменитого детектива-аматора

За традицією, що бере початок в англійському дендизме, аматор, що робить що-небудь із одного тільки інтересу й власного задоволення, вище професіонала, що працює заради шматка хліба. Саме тому Конан Доїв за допомогою доктора Ватсона всіляко підкреслює, що його герой - джентльмен, що любить на дозвіллі розгадати одну-дві кримінальні загадки й вибирающий найцікавіші для себе. Ш.Х. може відмовитися від справи герцога, що обіцяє нечуваний гонорар, і зайнятися історією простої гувернантки, що не має ні гроша. Король Богемії пропонував йому дорогоцінний перстень, але Ш.Х. попросив замість лише фотографію жінки, що змогла розкусити його задум і викликала тим самим його замилування. Особлива чарівність цього образа пов’язане з тим, що в ньому дивно сполучаються неймовірна спостережливість, гострий розум із простими людськими прихильностями й слабостями. Шерлок Холмс - прекрасний скрипаль, він любить музику, тютюн і часом здатний цілими днями лежати на дивані, розкурюючи трубку й віддаючись роздумам. Але періоди апатії переміняються припливами скаженої енергії, і от він знову готовий мчатися на інший кінець Лондона, щоб улаштовувати засідку або вивчати місце події. Блискуча розгадка й піймання злочинця - звичайний фінал таких історій

Проникливість Шерлок Холмса здається надприродної, але його пояснення завжди прості, і нездогадливий доктор Ватсон з досадою констатує, що й він міг би сам догадатися, якби звернув увагу на ту або іншу деталь. «Ви дивитеся, але ви не спостерігаєте, а це більша різниця»,- пояснює Ш.Х. секрет свого мистецтва

Нащадками Ш.Х. у детективному жанрі стали Эркюль Пуаро, комісар Мегрэ й багато хто інших персонажі