Самойло Величко народився на Полтавщині в козацькій сім’ї. Учився, найбільше вірогідно, у Київській академії. Десь із 1690 р. перебуває на службі у військовій канцелярії при генеральному писарі Василі Кочубеї. З 1702 р. був у козацькому відділі, що відправлений у Польщу рятуйте! Августові. В 1705 р. перейшов працювати писарем у генеральну канцелярію запорізького війська, а в 1708 р. змушений кинути службу, оскільки тривалий час був особою, близьким до Кочубея, якого саме цього року стратив цар Петро Й за донос на Мазепу

Оселився в с. Диканька Полтавської області в маєтку сина Кочубея Василя, а потім у с. Жуки. Автор найбільшої по обсязі «козацької» літопису епохи барокко й роботи «Космографія». У своїй «Літописі» Самойло Величко подає оповідання про події часів Хмельниччини й епохи Руїни (першим ужив цей термін) до 1700 р. Це детально розгорнута картина історичного процесу, представлене в динаміку. Добуток відзначається суб’єктивізмом, схильністю автора до містифікацій, белетризации історії, подекуди емоційністю й експресією