Русальні пісні — жанр календарно-обрядової лірики | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Русальні пісні — жанр календарно-обрядової лірики

Нащипавши, віночка зів´ю,

Віночка звивши, на воду пущу:

Хто вінка пійме, той мене візьме…

Потім дівчата розбігаються врізнобіч, а хлопці намагаються їх зловити.

Удень купальські ігри відбувались навколо рядженого деревця (Купайлиці), а ввечері — навколо ритуального вогнища, що має «горіти високо», символізуючи з´єднання землі з небом. Залишки давніх ритуалів є свідченням того, що це полум´я вважалося жертовним, його наділяли магічною силою: «У давнину побутував звичай кидати у вогонь півня або кінський череп — солярних тварин». Купальське вогнище та обряд, що відбувався навколо нього, називали собіткою, відповідно пісні, якими він супроводжувався — собітковими. Ці твори зафіксували елементи замовлянь, опису цього дійства:

Долішняни, горішняки,

Сходьтеся до нас на собітку,

Спечемо вам сліпу кішку….

Освячення вогнем:

А де той святий Ян, 

Освяти нам наше зело,

Що нам три огні клав? 

Наше зело і корене,

А ти, Яне, святий Яне, 

Што на огень положене…

На думку багатьох дослідників, обряд перестрибування через полум´я є видозміною архаїчної жертви «переведення через вогонь»:

Ой на Купала вогонь горить, 

Їй віночка не загубіте,

Ой там Ганнусю перевозять. 

Її віночок рутв´яненький,

Ой помаленьку її везіте, 

Їі Іванко молоденький…

Згодом обряд перестибування через вогонь став символічним очищенням перед жнивами. Подекуди купальське багаття розкладали над водою, і хлопці з дівчатами, що перестрибували через собітку, падали у воду. Потім молодь ішла у гущавину «шукати цвіт папороті».

На деяких територіях Купала не спалювали у вогні, а топили. Це було пов´язано ще з одним відомим ритуалом, який проводився вранці після святкової ночі, — купання молоді у воді — і вважався обрядом очищення після оргій. Тому тут вода, як у всій календарній обрядовості, є обов´язковим архетипом. У цьому виявляється зв´язок купальських пісень не лише із жанрами весняного та літнього циклів, а й з колядками та щедрівками, у яких нерідко зустрічаються мотиви знесення дівочого вінка у річку, перехоплення молодцями дівчини-перевізнички, переведення через потік тощо. Як у всій давньослов´янській ліриці, вода у купальських звичаях та піснях є символом парування, вінчання (очевидно, етимологічно від «вінок»):

Ой на Йвана на Купала, 

Там Марія купалася,

Там Марія в воду впала, 

Ой на Йвана, на Купала,

Ой на Йвана, на Купала, 

Там з Іваном вінчалася…

Часто картини купальського купелю хлопця та дівчини подаються алегорично:

Ой загородю терном річку, 

Із лебідкою вітатися…

Та пустю лебедя і лебідочку, 

То не лебедь і не лебідочка, —

А сама буду дивитися, 

То Ригор парубок,

Як буде лебідь купатися… 

І Наталя дівка…

Частий мотив віддання дівчини тому молодцеві, що витягне її із води, коли вона топиться, або зловить у воді її вінок. Такі твори нерідко завершуються трагічно:

Подобіцявсь Іванко віночок поняти,

Як ступив ногою — по пояс водою,

Віночок поняти, дівоньку взяти. 

Як ступив другою — на дно головою…

У купальських піснях дуже часто зустрічається мотив потопання дівчини, яка просить порятунку у своїх рідних — батька, матері, сестри, брата, але ті відмовляються її рятувати. Подекуди він може сприйматись як покарання дівчини за непослух, але Е. Тайлор, вказуючи на значне поширення цього мотиву у різних народів, дає інше пояснення: водні духи, за язичницькими уявленнями, вимагають Чертов, тому «абсолютно очевидно, що з цієї точки зору спасіння потопаючого, тобто виривання жертви із кігтів водяного духу — це безглуздий виклик божеству, який навряд чи зможе залишитися непімщеним…».

Оскільки купальська ніч була часом язичницьких оргій, то тема кохання та тілесної любові є однією із центральних у цих піснях:

Малая нічка проти Купала,

Ночувала другу у темному лугу,

Де ти, дівчинонько, да ночувала? 

Вставай, козаче, невірний другу,

Ночувала нічку у барвіночку,

Ночувала третю під ожиною,

Вставай, козаченьку-недовірочку.

Із вірною да дружиною.

У купальських піснях ряд мотивів та образів перегукуються з русальними. Таким, зокрема, є мотив загадування дівчині загадок парубком або його посланцем:

Молодий Марку, чи спиш, чи лежиш?

Пливіть, стрілочки, до моєї дівочки,

Не сплю, не лежу, стрілочки стружу,

Загадайте їй три загадочки,

Котрі луччі — в пучечки в´яжу, 

Як одгадає, так моя буде,

В пучечки в´яжу, на Дунай пускаю:

 Не одгадає, не моя буде…

Pages: 1 2

Збережи - » Русальні пісні — жанр календарно-обрядової лірики . З'явився готовий твір.

Русальні пісні — жанр календарно-обрядової лірики





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.