Розвиток української драматургії другої половини XIX ст | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Розвиток української драматургії другої половини XIX ст

Драматичний твір 1) твір, побудований у формі діалогу без авторської мови і призначений для сценічного виконання; 2) літературно-театральний твір серйозного, але не героїчного змісту (на відміну від трагедії і комедії).

Драма 1) один з основних родів літератури, який, на відміну від епосу та лірики, розкриває життєві явища та людські характери через розмови дійових осіб (діалоги та монологи) і призначений для сценічного втілення; 2) один із трьох основних жанрів драматургії; 3) драматичний твір, в основу якого покладено гострий конфлікт, напружену боротьбу та складні переживання героїв, але розв’язка не має трагічного характеру.

За жанрами драми (п’єси) поділяються на побутові, історичні, психологічні мелодрами.

Найхарактерніші жанри драми:

Трагедія драматичний твір, в основу якого покладено дуже гострий, непримиримий і життєво важливий для певної епохи конфлікт, незвичайний герой потрапляє у безвихідне становище, вступає в боротьбу з нездоланними в даній ситуації силами і часто гине (І. Карпенко-Карий «Сава Чалий»).

Комедія драматичний твір, у якому сатиричними й гумористичними засобами відображається смішне в житті, висміюються потворні суспільні й побутові явища, негативні риси людей (М. Кропивницький «Пошились у дурні»),

Власне драма драматичний твір, в основу якого покладено гострий життєвий конфлікт, напружену боротьбу й складні переживання персонажів, але розв’язка не має трагічного характеру, відсутня свідома настанова на комічне (Т. Шевченко «Назар Стодоля», І. Франко «Украдене щастя).

Мелодрама повчально-моралізаторський, підкреслено емоційний драматичний твір з гострою фабулою, в якому персонажі різко діляться на добрих і лихих; незвичайна доля позитивних персонажів, виняткові почуття і страждання викликають розчулення, щаслива кінцівка - почуття радості (М. Кропивницький «Дай серцю волю…»). Водевіль - невелика, часто одноактна весела п’єса, в основу якої покладено анекдотичну подію і в якій розмови героїв чергуються з жартівливими піснями, танцями; характерні проста композиція, динамічний сюжет, дотепність, гострота реплік. Трагікомедія - драматичний твір, у якому поєднані риси трагедії і комедії (І. Карпенко-Карий «Мартин Боруля»).

Pages: 1 2

Збережи - » Розвиток української драматургії другої половини XIX ст . З'явився готовий твір.

Розвиток української драматургії другої половини XIX ст





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.