Дуже важко спілкуватися людям, які не розуміють один одного. Дейл Карнегі - американський фахівець в області людських взаємин - говорить: «Будь-який дурень може критикувати, засуджувати, виражати незадоволеність - і більшість дурнів так і роблять, але для того, щоб проявити увагу і бути поблажливим, потрібний сильний характер і самовладання. Замість того щоб засуджувати людей, проявляти до них нетерпіння, постарайтеся їх зрозуміти і прийняти». Але як же важко буває прийняти точку зору іншої людини, якщо вона відрізняється від твоєї власної!

Філософ Заратустра із цього приводу сказав: «Робити добро іншим - не обов’язок. Це радість, бо покращує здоров’я і збільшує щастя». Дійсно, не всі  ми встигаємо робити добро - адже так багато своїх справ, що не вистачає часу озирнутися і відмітити, що комусь потрібна допомога! А в китайському прислів’ї мовиться: «Ароматом троянд завжди віє від руки, яка їх дарувала». Тобто нам небайдуже, з ким ми спілкуємося, і хто нам допомагає.

Американський письменник Теодор Драйзер захоплювався однією заповіддю Христа, заповіддю про служіння іншим: «Для того, щоб Вона (людина) мала змогу отримати хоч якусь радість на відведеному їй короткому відрізку шляху, вона повинна думати - як поліпшити щось не тільки для себе, але і для інших, Якщо ми збираємося поліпшити становище для інших, то нам треба поспішати, Час іде. По цьому шляху я пройду всього лише один раз. Так хай я зараз зроблю який-небудь гідний вчинок або проявлю доброту. Хай я не відладжу і не упущу випадку це зробити, бо по цьому шляху я ніколи більше не пройду». Як важливо пам’ятати, що ми дійсно йдемо вперед і повернутися, щоб виправити зроблену помилку, можливості не буде!

Великий письменник Лев Толстой говорив: «Дійсне співчуття починається тільки тоді, коли, поставивши себе в уяві на місце страждаючого, відчуваєві дійсно співчуття». Але чи намагаємося ми поставити себе на місце іншого? А ось я.кби ми частіше замислювалися про причини і мотиви вчинків інших людей, напевно, і прийшло б до нас дійсне розуміння один одного.